Дуже вагомою та значущою для подальшої діяльності щодо просування позитивних змін в регіональній освітній сфері, стала для педагогічних працівників із Луганщини (учасників українсько-литовського проекту), участь у конференції «Трансформація освіти. На шляху до миру та соціальних змін в Україні». Захід відбувся 28-29 жовтня 2016 року в Києві за участі Міністра освіти і науки України; міжнародних консультантів в галузі освіти з Литви та Швеції; міжнародних донорів та громадських організацій, які реалізують освітні проекти в нашій країні; освітян, педагогів і психологів, та, навіть, активних школярів із Східних областей, тобто всіх тих, хто виявився небайдужим до питань трансформації української освіти.
Конференцію було організовано та проведено громадською організацією «Міжнародна просвітницька ініціатива «Відкрита ХАТА» в рамках заключного етапу проекту «Соціальна інтеграція через розвиток емоційного інтелекту та набуття навичок миротворення у школах на сході України», у якому брали участь 2 педагоги та 11 школярів з Луганщини, спільно з Міжнародним українсько-литовським проектом «Допомога у сфері освіти регіонам Східної України, постраждалим від конфлікту: «На шляху до змін». До останнього було залучено 19 школярів та 25 педагогів нашого регіону. Обидва проекти було профінансовано в рамках литовської Програми розвитку співпраці та сприяння демократії за підтримки Швеції.
Під час роботи конференції, головною метою якої стало налагодження діалогу про значення освіти для майбутнього нашої країни між зацікавленими сторонами освітньої галузі, державою, міжнародними експертами та громадськими організаціями та об’єднання зусиль заради перетворення просвітницької діяльності на рушійну силу змін в Україні, піднімалися найактуальніші для сучасної української освіти питання.
У панельній дискусії на тему: «Освіта 2030 – візія для України в європейському контексті» її учасники Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, міжнародний консультант в галузі освіти та особистісного зростання, експерт з розвитку культурного інтелекту, авторка освітніх програм Анастасія Некрасова (Швеція), міжнародний консультант в галузі освіти, стратегічного розвитку організацій Ірена Пранскевічютє (Литва) та Михайло Крікунов – декан Київської бізнес школи, декан Бізнес школи Американського університету в Україні, гостьовий професор університету Нью - Брансвік (Канада) і університету імені Януша Корчака (Польща), вели розмову у контексті заданому Міністром освіти, а саме: «Нам треба перейти від школи, яка перевантажує знаннями до школи, яка формує компетентну людину».
Добре знайомий луганським вчителям по навчальній подорожі до Литви, керівник проекту «На шляху до змін», директор Центру дітей та молоді Литви, віце-президент Європейської асоціації установ неформальної освіти дітей та молоді, Валдас Янкаускас у своєму неформальному виступі розповів про ті основні виклики, з якими стикається сучасна система освіти та навички, необхідні молодим людям для досягнення успіху в житті».
Жвавий інтерес всіх присутніх викликав виступ екс-міністра освіти і науки Литви, нині Члену Комітету освіти, науки і культури Парламенту Литовської республіки, Гінтараса Степонавічюса. Він ділився досвідом Литви, доводячи, що заохочення самостійності шкіл, враховуючи унікальність кожної, є основою покращення якості освіти.
Ненасильницьке спілкування, система інтегрального навчання, розвиток через емоційний інтелект - за цим майбутнє освіти. На цьому наголошували майже всі виступаючи під час конференції, зокрема Ева Рамбала (Угорщина), досвідчений медіатор та фахівець з примирення й відновлення порозуміння у більш ніж 30 країнах світу, сертифікований тренер Міжнародного центру ненасильницького спілкування.
Другий день роботи став визначальним та більш ніж ефективним не лише завдяки яскравій презентації досвіду шведської школи, який представили Сара Пеньє, директор з розвитку департаменту освіти та Тапіо Ліїматайнен, заступник директора департаменту освіти міста Лідінгьо, а ще й завдяки активному тематичному обговоренню в групах учасників проекту «На шляху до змін» подальшого розвитку діяльності в рамках проекту. Було запропоновано ініціативи для реалізації в школах, проекти, які заохочують співпрацю між школами та іншими організаціями (підприємствами, органами державної влади, організаціями громадянського суспільства), окреслено шляхи обміну досвідом, накопиченим в ході проектної діяльності.
Але один з найголовніших результатів та вражень дводенної плідної роботі – очевидний факт: у нас дуже багато небайдужих, готових до позитивних змін освітян, тих, хто, не чекаючи вказівки "зверху", починає ці зміни з самого головного - з себе. В Україні 500000 учителів. І успіх, наш спільний, і наше спільне майбутнє залежить від того, чи в змозі вони самі змінитися. Про це також говорила Лілія Гриневич, а ще вона дуже емоційно та промовисто наголосила на тому, що : "… Вчитель буде цікавий своїм учням тільки тоді, коли буде постійно сам розвиватись... Український вчитель ще здивує Європу та світ...". Віримо в це, та впевнено крокуємо на шляху до змін!
