Відповідно до плану роботи Луганського ОІППО 11 червня 2020 року завершився проєкт професійного розвитку «Музично-ритмічний розвиток дітей засобами гри на немелодичних інструментах» для керівників музичних, вихователів закладів дошкільної освіти та вчителів музичного мистецтва закладів загальної середньої освіти. Онлайн-захід провела Валентина Мартинова, методист кафедри педагогіки та психології, за допомогою програми Skype for Business.
У проєкті взяв участь 31 педагог закладів освіти міст Сєвєродонецька, Лисичанська й Рубіжного, Попаснянського, Кремінського, Новоайдарського районів, Чмирівської та Біловодської ОТГ.
Проблема формування музичних здібностей дітей ніколи не втрачала своєї актуальності й залишається нагальною в сучасній освіті.
Мета проєкту професійного розвитку «Музично-ритмічний розвиток дітей засобами гри на немелодичних інструментах» – розвиток чуття ритму в дітей на музичних заняттях у ЗДО та в учнів молодших класів на уроках мистецтва в ЗЗСО (формування уявлень про співвідношення тривалостей, сильні й слабкі долі в процесі відтворення їхньої пульсації, опанування різних ритмічних фігур, емоційно-образну сутність ритму через інструментальний супровід музичних творів); репрезентація методики гри на немелодичних інструментах як дієвого засобу формування чуття ритму.
Як показує практика, на уроках музики в ЗЗСО та музичних заняттях у ЗДО частіше використовуються ритмічні інструменти (бубни, барабани, маракаси, ложки, трикутники, палички тощо); рідше – звуковисотні (ф-но, металофони, дзвіночки, ксилофони тощо); зовсім рідко – духові інструменти (дудочки, свистульки тощо), оскільки гра на них вимагає дотримання спеціальних санітарно-гігієнічних норм. До цього списку ввійшли й дерев’яні ложки.
Світова мода на хенд-мейд торкнулася і нашої країни, яка переживає справжній бум популярності авторських виробів, серед яких – дерев’яна ложка.
В Україні колись існувало близько 150 різновидів дерев’яних ложок, які виконували різну роль у житті людини – від практичних потреб до обрядових.
Нині дерев’яні ложки продовжують виробляти в багатьох областях нашої країни, зокрема й на Закарпатті.
Дослідження українського громадського діяча, етнографа В. Шухевича дають підстави вважати, що роль ложки в традиційній українській культурі не вичерпувалась лише практичними потребами. Великого значення вона набула як музичний інструмент.
Учасники проєкту виконували різноманітні вправи та завдання для розвитку чуття ритму; опановували методику гри на дерев’яних ложках, що значно допомогло сформувати уявлення про емоційно-образну сутність ритму через інструментальний супровід музичних творів; демонстрували свій рівень гри на 2-х і 3-х ложках під час онлайн-сесій.
Дякуємо педагогам за активну роботу, бажаємо успіхів у професійній діяльності!
