Вплив досягнень інформаційного суспільства на дітей різного віку є очевидним. Неконтрольоване використання інформаційних технологій призводить до якісних змін у формуванні та розвитку підростаючої особистості. Деформації піддаються духовність, ціннісні орієнтації, розумові здібності дітей, що призводить до виникнення безлічі соціально-психологічних проблем у їхньому житті та діяльності. Сьогодні все більше паплюжаться та кривдяться моральні норми та критерії, породжуються неадекватні соціальні стереотипи та установки, формуються помилкові орієнтації. Деструктивному впливу піддається також психоемоційна сфера.

Дослідники зауважують, що активне впровадження Інтернету в життя створило феномен залежності від нього. Обривається зв’язок з родиною, друзями, більшість часу віддається розвагам через комп’ютер. Спостереження показують, що багато дітей стають замкненими, дратівливими, агресивними, живуть у своєму світі комп’ютерного середовища. Діти, що проводять години в соціальних мережах, характеризуються неадекватністю самооцінки, утратою почуття перспективи, безпричинним песимізмом, зовнішньою пасивністю, безкомпромісністю. Пристосовуючись до нових технологій, їхній мозок утрачає базові соціальні навички. Створення й розвиток мережі Інтернет зумовлюють виникнення нових взаємин. Віртуальне спілкування повністю замінило живу людини, що призводить до відокремлення, роз’єднання, відділення, ізоляції, «випадіння» з суспільного життя.

Усвідомлюючи актуальність проблеми, фахівці Луганського ОІППО разом з педагогічною спільнотою докладають безліч зусиль на її подолання.

20 лютого 2019 року відповідно до плану роботи Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти спільно з Центром психології дитинства та сім’ї «Росток» відбулось тренінгове заняття «Напад у школах: технології пісочної терапії щодо подолання наслідків психологічної травми». До участі в роботі заходу були запрошені педагогічні працівники закладів дошкільної, загальної середньої та професійно-технічної освіти.

Модераторами заходу виступили завідувач кафедри педагогіки та психології Луганського ОІППО, кандидат психологічних наук Оксана Пагава та методист кафедри педагогіки та психології Луганського ОІППО Оксана Рачок. Роботу тренінгового заняття вибудовувала тренер, керівник центру, кваліфікований дитячий психолог, магістр педагогічних наук, сертифікований арт-терапевт, практичний психолог вищої категорії, викладач дошкільної педагогіки та психології, організатор дошкільної освіти Тетяна Молошна.

Техніка «пісочної терапії» виникла в межах аналітичного підходу К. Г. Юнга, яка ґрунтується на роботі з символічним несвідомим, що розглядається як джерело внутрішньоособистісного зростання та розвитку.     

Головне завдання тренінгового заняття полягало не лише в тому, щоб нашпигувати учасників психологічними технологіями, але й допомогти їм пропустити всі знання й навички крізь себе та створити компетенцію надзвичайного рівня.

Пісочна терапія впливає на розвиток та пробудження когнітивної сфери особистості: уваги, уяви, сприймання, пам’яті, мислення, що «відповідає» за побудову моделі світу. Пісок ідеально підходить для формування перцептивних відчуттів, сенсорного виховання, дрібної моторики. Представлений тренером комплекс психотехнологій призначався для дітей дошкільного та підліткового віку. Надані матеріали допоможуть фахівцям-практикам упроваджувати тілесну та емоційну релаксацію в роботі з дітьми, реконструювати травматичний досвід, провадити глибинну роботу з почуттями, окреслити спосіб спілкування дитини з оточенням та самим собою, долати внутрішнє напруження, підвищувати впевненість у собі тощо.

Особливу увагу учасників привернула арт-терапевтична техніка  з використанням манної крупи. Остання заснована на ідеї «пісочної терапії» Юнга та має великий діагностичний потенціал. Вона сприяє розвитку комунікативних навичок, творчої уяви, пошуку власних енергетичних ресурсів, підходить для роботи з усіма віковими групами дітей та навіть дорослих. Різноманітність форм роботи з манною крупою обумовлює її застосування в багатьох галузях психотерапії, оскільки дозволяє проектувати внутрішнє «психічне наповнення» людини будь-якого віку.

Отже, робота виявилась цікавою, плідною та корисною для всіх учасників тренінгового заняття.