У 2015–2016 навчальному році продовжується поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти в основній школі, яка передбачає перехід на компетентнісну освіту та результатом якої повинно стати набуття школярами досвіду вирішення проблем за рамками освітнього процесу.

 Окремі природничі предмети у 2015–2016 н. р.  

Клас	Предмет	Кількість годин на тиждень	Кількість колективів авторів підручників
5	Природознавство	2	2
6	Біологія. Рослини	2	2
7	Біологія.Тварини	2	7
8	Біологія. Тварини	2	4
9	Біологія людини	3	4
10	Біологія (загальна)	1,5 стандарт, академічний	2
11	Біологія (загальна)	1,5 стандарт, академічний	2
11	Екологія	0,5	1

У 2015/2016 навчальному році біологія в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за такими навчальними програмами:

6–7 класи – Програма з біології для 6–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства № 664 від 06.06.2012 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585 (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/);

8–9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К. : Ірпінь : Перун, 2005. – 97 с.;

8–9 класи з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К. : Вікторія, 2009. – 102 с.;

10–11 класи – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль : Мандрівець, 2011. – 128 с.;

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах:

7–11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;

5–9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, є орієнтовною, і може бути змінена вчителем.

Навчальні програми передбачають проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години або години  навчальної практики. Курс за вибором (факультатив), програма якого розрахована на 35 годин і більше, може вивчатися впродовж двох років.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 329 від 13.04.2011, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 року за № 566/19304), які визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів, та орієнтовних вимог до оцінювання з предмета.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 6–7 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Оцінювання навчальних досягнень учнів 8–11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки № 996 від 30.08.2011 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі лабораторні (практичні) роботи. З огляду на це, у кожного учня має бути оцінка за виконання, як мінімум, однієї з лабораторних (практичних) робіт, передбачених програмою у змісті певної теми.

Із метою об’єктивного семестрового оцінювання, яке здійснюється на підставі тематичного оцінювання, доцільно використовувати різні форми для проведення перевірки навчальних досягнень з різних тем: усне опитування, виконання самостійних робіт, тестування (письмове, усне, комп’ютерне), тематична контрольна робота. Для запобігання перевантаженню учнів не рекомендується проведення тематичної контрольної роботи з біології в кінці семестру. Проведення семестрової контрольної роботи програмами з біології не передбачено.

Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати обов’язковим результатам навчання (державним вимогам щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним програмою) й критеріям оцінювання. Завдання для перевірки навчальних досягнень мають спиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Обов’язковим елементом тематичної контрольної роботи мають бути завдання з короткою та розгорнутою відповіддю.

Особливості вивчення біології в  2015/2016 навчальному році пов’язані з тим, що курс «Біологія тварин» вивчатимуть одночасно як учні 7-х, так й учні 8-х класів, але за різними навчальними програмами. Учні 8-х класів вивчатимуть біологію тварин за програмою 2005 року, а учні 7-х класів – за новою програмою з біології, яка відрізняється від програми 2005 року структурою і підходами до вивчення біології тварин.

За програмою 2005 року формування системи знань про тваринний світ здійснювалось у процесі вивчення загальних характеристик таксонів: типів, класів, рядів. Значна увага приділялась вивченню класифікації тварин. Такий підхід зумовлював перевантаження навчального матеріалу надмірною деталізацією. Нова програма зосереджує увагу на вивченні тільки тих біологічних особливостей тварин, які мають пристосувальне значення до їхнього середовища існування та способу життя, і передбачає тільки ознайомлення з поняттям класифікації тварин. Формування системи знань про тваринний світ за новою програмою здійснюється «від загального, через конкретне, до загального».

У вступі вивчаються ознаки, що властиві всім тваринам і відрізняють їх від інших груп організмів (рослин, грибів, бактерій). Конкретизація знань щодо будови і життєдіяльності тварин здійснюється в процесі вивчення теми «Різноманітність тварин», зміст якої передбачає ознайомлення з біологічними особливостями тварин, певних систематичних груп. Групи тварин для вивчення відібрано з урахуванням чуттєвого досвіду дітей цього віку. За новою програмою не вивчаються найпростіші, оскільки одноклітинні організми розглядались у курсі біології 6 класу. Не вивчаються також ознаки плоских та круглих червив. Натомість змістом програми передбачено вивчення паразитичних безхребетних тварин, що дозволяє ознайомити учнів з особливостями паразитичних червів, комах, кліщів тощо і зосередити їхню увагу на питаннях профілактики паразитарних захворювань людини. Не вивчаються загальні ознаки хордових тварин.

Ознайомлення з тваринами певної групи має розпочинатись з вивчення способу їхнього життя, у зв’язку з чим вивчаються особливості будови та процесів життєдіяльності. Увага зосереджується на ознаках, які відрізнять тварин певної групи від інших. Вивчення цієї теми має бути позбавлено надмірної детальної інформації про внутрішню будову та систематику тварин. Розглядаючи питання різноманітності тварин, необхідно знайомити учнів із тваринами, поширеними в Україні, і особливо з місцевими видами. Зробити вивчення цього питання цікавим і наочним допоможуть ресурси Інтернету. Наприклад, Просвітницька інтернет-програма «Молюски», розроблена співробітниками лабораторії малакології Державного природознавчого музею НАН України (http://www.pip-mollusca.org/).

У темі «Процеси життєдіяльності тварин» поглиблюються знання учнів про процеси життєдіяльності та їх значення для організму, формування яких здійснювалось на уроках природознавства і в курсі біології 6 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування тваринного організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності. Зміст теми є пропедевтичним і створює підґрунтя для засвоєння курсу біології 8 класу, що важливо, оскільки новою програмою з біології передбачена менша кількість годин на вивчення біології людини (70 годин замість 105 годин за навчальною програмою 2005 року). Практичні роботи даної навчальної теми спрямовані на здійснення учнями порівняльного аналізу будови систем органів тварин різних груп у взаємозв’язку з ускладненням їхніх функцій як результатом адаптації та еволюційного розвитку.

У зміст нової програми з біології для 7 класу включена нова для шкільного курсу біології тварин тема «Поведінка тварин», у якій розглядаються біологічні основи поведінки тварин, питання їхньої комунікації, значення поведінки для пристосування тварин до умов існування. Вивчаючи форми поведінки тварин, необхідно звертати увагу на причини такої поведінки, її становлення в процесі індивідуального розвитку, значення для виживання особини, еволюційний розвиток. Змістом теми передбачено виконання  практичної роботи з використанням відеоматеріалів. Учитель може обрати одну з двох запропонованих тем роботи: або визначення форм поведінки, або визначення типів угруповань тварин, або поєднати в одній роботи обидві тематики.

У темі «Організми і середовище існування» новим для вивчення в курсі зоології є поняття про популяцію. У новій програмі, на відміну від змісту цієї теми в програмі 2005 року, узагальнюються знання учнів отримані на уроках природознавства про чинники середовища, ланцюги живлення, потік енергії в екосистемах, співіснування організмів в екосистемах.

У процесі вивчення біології тварин важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання, такі як: фауністичні спостереження, дослідження у природі, виконання елементарних дослідів, розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів.

Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання завдань, виконуючи які, учні зможуть набути умінь самостійного вивчення природи, навчитися застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитися формулювати оцінні судження, виявляти ставлення до тваринного світу та живої природи.

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Біологія для допитливих», «Юний натураліст», «Країна знань»  тощо.

Наказом МОН № 786 від 22 липня 2015 року було затверджено перелік підручників для учнів 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів, що можуть друкуватися за кошти державного бюджету:

- «Біологія» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Соболь В. І.);

- «Біологія» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Остапченко Л. І., Балан П. Г., Серебряков В. В., Матяш Н. Ю., Горобчишин В. А.);

- «Біологія» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Базанова Т. І., Кузнецова Ю. О., Кіося Є. О., Павіченко Ю. В.);

- «Біологія» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Півень Т. О., Бондаренко В. В.);

- «Біологія» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Шабанов Д. А., Кравченко М. О.);

- «Біологія» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Запорожець Н. В., Черевань І. І., Воронцова І. А.);

- «Біологія» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Довгаль І. В., Ягенська Г. В., Жолос О. В., Ходосовцев О. Є., Костіков І. Ю., Волгін С. О., Додь В. В., Сиволоб А. В., Скрипник Н. В., Толстанова Г. М.).

Рекомендації щодо вивчення біології та екології в 8–11 класах залишаються чинними 2014–2015 н.р.

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення

біології та екології у 10–11 класі

У 2015–2016 навчальному році вивчення біології, екології відбуватиметься за вимогами, визначеними у попередні навчальні роки.

У старшій школі кількість годин на тиждень для вивчення біології та екології за різними рівнями змісту становить: 

Рівень змісту	Біологія		Екологія
	10 клас	11 клас	10 клас	11 клас
Рівень стандарту	1,5	1,5	–	0,5
Академічний рівень	1,5	1,5
Профільний біологічний рівень	5	5
Профільний екологічний рівень	5	5	2	2

Рівень змісту освіти, на якому вивчається біологія, визначається профілем навчання.

 Рівень змісту біологічної освіти залежно від профілю навчання 

Напрям навчання	Профіль навчання	Рівень змісту освіти
–	Універсальний	Академічний рівень
Природничо-математичний	Фізико-математичний	Академічний рівень
	Математичний
	Фізичний
	Фізико-хімічний
	Агрохімічний
	Хіміко-технологічний
	Географічний
	Біолого-хімічний	Профільний рівень
	Біотехнологічний
	Біолого-фізичний (медичний)
	Екологічний
Суспільно-гуманітарний	Історичний	Рівень стандарту
	Правовий
	Філософський
	Економічний
Філологічний	Української філології	Рівень стандарту
	Іноземної філології
	Історико-філологічний
Технологічний	Технологічний	Рівень стандарту
	Інформаційно-технологічний
Художньо-естетичний	Художньо-естетичний	Рівень стандарту
Спортивний	Спортивний	Академічний рівень

Із метою забезпечення умов для опанування учнями 10–11 класів змісту біології на академічному рівні навчальний заклад може виділити додатково 0,5 години на вивчення біології за рахунок варіативної складової. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми.

Орієнтовний розподіл годин між темами для навчання біології на академічному рівні за умови додаткового навантаження 0,5 годин
 (за листом МОН від 09.06.2011 № 1/9-454)

10 клас		11 клас
1		2
Вступ	2	Розмноження організмів	4
Неорганічні речовини	3	Закономірності спадковості	11
Органічні речовини	10	Закономірності мінливості	5
Загальний план будови клітини. Поверхневий апарат. Ядро	7	Генотип як цілісна система	8
1		2
Цитоплазма клітини	12	Індивідуальний розвиток організмів	8
Клітини як цілісна система	10	Популяція. Екосистема. Біосфера.	13
Неклітинні форми життя	4	Основи еволюційного вчення	9
Одноклітинні організми	6	Історичний розвиток і різноманітність органічного світу	6
Багатоклітинні організми	10	Узагальнення	1
Узагальнення	1	Усього 70 год.
Усього 70 год.

Кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем.

У 2015–2016 навчальному році особливе місце відводиться національно-патріотичному вихованню.

Національно-патріотичне виховання на уроках біології та екології тісно пов’язано з пізнавальною діяльністю учнів, зміст і методи якої безпосередньо впливають на реалізацію виховних завдань. Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей ціннісних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості.

Одним із напрямів вивчення природи рідного краю є вивчення видового складу рослин, тварин, грибів і лишайників, їх значення. На жаль, у підручниках питання біологічної різноманітності зосереджуються переважно на загальних питаннях та екзотичних видах. Розглядаючи теми «Різноманітність рослин», «Гриби» (6 клас), «Різноманітність тварин» (7 клас) необхідно в цікавій і наочній формі познайомити учнів із найпомітнішими видами, поширеними в різних куточках нашої країни, особливу увагу звертаючи на місцеві види флори і фауни.

На уроці вчитель має створювати умови для формування в учнів почуття гордості за свою Батьківщину. Вивчаючи з учнями 11 класу тему «Історичний розвиток органічного світу», розповідаємо, що Україна володіє безцінною спадщиною людства – едіакарською біотою. Звертаємо їхню увагу на те, що подільський розріз венду й нижнього палеозою нижче міста Кам’янця-Подільський, у пригирловій частині Смотричу та по Дністру, має світове значення. Наголошуємо, що Україна може пишатися тим, що вона входить у п’ятірку країн світу за поширеністю палеонтологічних знахідок докембрію.

Використання краєзнавчого матеріалу у викладанні природничих наук підводить учнів до глибшого розуміння навколишнього середовища і сприяє пробудженню поваги і любові до того місця, де вони народилися й виросли.

Із метою формування в учнів почуття любові до природи, рідного краю необхідно включати у навчально-виховний процес пізнавальні тематичні екскурсії в поле, в ліс, на берег озера чи річки, які збагачують духовне життя учнів, стимулюють бажання більше побачити, більше зробити для збереження природного середовища.

Сьогодення позначене небувалим зростанням інтересу до проблем історії свого народу, витоків національної культури. Народні знання є не лише окремим видом допоміжних знань, але й засобом, що сприяє формуванню в учнів інтересу до національної культури, до національної самосвідомості та поповнення багажу знань.

На уроках біології доцільно використовувати такі елементи національної культури: народні перекази, легенди, оповіді, загадки, пісні, думи, прислів’я та прикмети про наших супутників – рослин і тварин, які дійшли до нас із сивої давнини.

При вивченні в 6 класі теми «Рослини», «Різноманітність рослин» приділити увагу рослинам-символам України – калині, вербі, дубу, тополі, маку, барвінку, чорнобривцям. Ефективним у цьому випадку буде використання проектної діяльності учнів.

Патріотичне виховання передбачає формування в учнів знань та уявлень про досягнення нашої країни в галузі науки, адже багато видатних вчених прославили Україну. При цьому завжди необхідно підкреслювати їхню приналежність до України, звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової біологічної науки.

Розповідаючи про досягнення медицини під час вивчення біології людини, ознайомлюємо учнів із життям і діяльністю М. Амосова, О. Богомольця.

Микола Амосов у 2008 році був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки «Великі українці». М. Амосов – автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд монографій перевидано в США, Японії, Німеччині, Болгарії. Він сам зробив близько 7 тисяч складних операцій, завдяки яким врятував життя людям. У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидаті наук, багато хто з них очолює великі наукові центри. Микола Михайлович відомий як письменник. Його повісті «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «ППГ-2266», «Книга про щастя та нещастя» неодноразово видавалися у нас в країні та за кордоном.

Олександр Богомолець народився 24 травня 1881 року в Києві. Великим і неоднозначним досягненням ученого став розроблений ним метод дії на сполучну тканину антиретикулярною цитотоксичною сироваткою (АЦС або сироватка Богомольця). Цю сироватку Богомолець ретельно розробляв і прагнув знайти їй широке застосування в боротьбі із старінням, а також для лікування різних захворювань. Безумовно, у багато чому він переоцінив значення АЦС. Але ніколи не можна забувати, що в роки Другої світової війни АЦС по суті була єдиним вітчизняним засобом, що застосовувалася для прискорення процесів зрощення переломів і загоєння пошкоджених м’яких тканин. Не підлягає підрахунку число життів поранених бійців, врятованих за допомогою цієї сироватки. Крім того, він проявив себе і людиною великої цивільної мужності. Так, у роки масових репресій за його проханням і під запропоноване ним особисте доручення були звільнені з місць ув’язнення видатні вчені.

У рамках проектної діяльності учням можна запропонувати теми проектів, в яких необхідно відобразити не тільки наукові досягнення, а й особистісні якості, улюблені заняття та інтереси вчених. Старшокласникам можна запропонувати написати есе на тему «Чому можна навчитись у … (того чи іншого вченого)». Такі завдання дозволять учням більш глибоко осмислити біографію ученого, вибрати цінності, якості особистості та висловити власні міркування щодо співвідношення заслуг учених та їхніх морально-етичних якостей. При цьому в учнів виникає почуття гордості за свою країну та її співвітчизників. Разом із тим, для формування почуття патріотизму необхідно у навчання включати відомості про сучасні досягнення українців у різних галузях науки, викликаючи тим самим гордість за геніїв свого народу та націю в цілому.

Із метою підвищення якості роботи районних (міських) методичних об’єднань вчителів біології і екології пропонуємо: 

Методистам біології, екології районних (міських) методичних кабінетів рекомендовано:

1. Активізувати методичну роботу з питань упровадження нового Стандарту базової та повної загальної середньої освіти, програми «Біологія» 7 клас.
2. Організувати консультаційні пункти для вчителів, які будуть викладати біологію в 7 класі.
3. Взяти на контроль виконання практичної частини програм із природничих предметів, використання у навчально-виховному процесі зошитів із друкованою основою, практикумів лише з відповідним грифом МОН України.
4. Забезпечити системно-діяльнісний підхід у роботі з обдарованими учнями.
5. Пропагувати необхідність поширення сучасної фахової літератури для учителів природничих предметів.

 Керівникам методичних об’єднань:

1. До тематики засідань районних методичних об’єднань учителів обов’язково включити питання з теоретичних основ курсу «Біологія», питання підготовки учнів до ЗНО і аналіз її результативності.
2. Урізноманітнювати форми вдосконалення творчої майстерності вчителів (наприклад: участь у науково-практичних конференціях, постійно діючих семінарах, роботі творчих груп, авторських школах, школах вищої педагогічної майстерності).
3. Проаналізувати на рівні району /міста результати участі школярів у олімпіадах ІІІ етапу, ІІ етапу конкурсу-захисту МАН.
4. Розробити рекомендації щодо національно-патріотичного виховання школярів на уроках біології та екології, враховуючи особливості свого району або міста.

 Учителям необхідно:

1. Постійно працювати над підвищенням власного рівня теоретичної підготовки з біології та екології.
2. Упроваджувати інноваційні педагогічні технології у навчальний процес із природничих предметів, опановувати комп’ютерні технології навчання.
3. Заохочувати учнів до участі в конкурсах, проектах, олімпіадах із біології та екології, допомагати їм у підготовці.
4. Сприяти осучасненню матеріально-технічної бази кабінетів біології, забезпеченню безпеки життєдіяльності учнів.

 Я. В. Коваленко, методист кафедри
природничо-наукових дисциплін
та методики їх викладання ЛОІППО