Із метою реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію відповідно до Указу Президента України від 19.04.03 р. № 339 в Україні щороку відзначається День Європи. У 2015 році захід відбувся 16 травня.

 Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана. 9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової міці) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало “наріжним каменем” Європейського Союзу. Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

 

 Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

 Сьогодні День Європи сприймають як символ миру та єдності. Це той день, коли всі європейці гуртуються навколо ідеї вшанування своїх спільних цінностей та окреслення нових перспектив розвитку об'єднаної Європи.

 Україна – єдина держава, яка не є членом Європи, і в якій, тим не менше, на державному рівні відзначається День Європи (цей день святкують також у країнах-кандидатах – Македонії і Туреччині).

 У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

 Відзначення Дня Європи в Україні – це важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи.

 Головною метою відзначення в Україні Дня Європи є:

 - формування позитивної громадської думки щодо євроінтеграційного курсу України;

 - ознайомлення якомога ширшого кола громадськості з європейськими цінностями та традиціями;

 - популяризація загального європейського культурного надбання серед громадськості, зокрема, молоді;

 - залучення населення регіонів України до діяльності, пов’язаної з інтеграцією країни до ЄС.

 Учні та студенти – найбільш зацікавлена цільова аудиторія. У роздумах «за» чи «проти» європейської інтеграції вони цікавляться Європою і Європейським Союзом та із задоволенням користуються будь-якою нагодою для демонстрації свого бачення. А отже, навчальні заклади є дуже цінними ресурсами в організації та проведенні святкування Дня Європи.

 Щоб свято було більш видовищним і охопило якомога більшу аудиторію, необхідно заручитися підтримкою батьківської громадськості, громадських організацій, засобів масової інформації, органів влади тощо.

 Зазвичай святкуванню Дня Європи передує тиждень, присвячений підготовці до проведення безпосередньо Дня Європи чи ознайомленню з європейською тематикою.

 Головними його завданнями є: формування в дітей та учнівської молоді європейського світогляду, суспільної думки щодо європейського вибору України; розширення знань про Європу; виховання міжетнічної толерантності, поваги до національної самобутності, культури та історії інших народів у контексті загальноєвропейської і світової культури; формування ціннісних орієнтацій, які необхідні для життєдіяльності і життєтворчості в сучасному європейському співтоваристві, свідомості про спільну європейську належність, розвиток почуття відповідальності за спільне майбутнє.

 Підготовчу роботу слід розпочати заздалегідь на уроках, особливо при вивченні тих дисциплін, зміст яких несе інформацію з цього питання. Це такі навчальні предмети, як історія, основи правознавства, географія, українська та світова література, іноземні мови, художня культура тощо; навчальні курси “Права людини”, “Громадянська освіта”, “Людина і світ”, “Людина і суспільство”, “Всесвітня історія”, “Мистецтво” тощо. Доцільно також використати години класного керівника та позакласної роботи.

 Перелік запропонованих заходів є орієнтовним, він носить рекомендаційний характер.

 Для початкової школи ми пропонуємо провести наступні заходи:

  • тематичні уроки, виховні години;
  • тренінги щодо прав дитини, виховання толерантності;
  • віртуальні подорожі столицями європейських країн;
  • свята «Ми маленькі українці!», «Хай сонечко сяє всім дітям Європи!»;
  • музичний вернісаж «У світі музики»;
  • усний журнал «Наш європейський дім»;
  • інсценування відомих європейських казок;
  • тематичні батьківські збори за участю дітей;
  • створення колажу «Європа очима дітей» тощо.

 За цей період у початковій школі можна ознайомити учнів із географічним положенням Європи і, зокрема, України на карті світу та особливостями європейського регіону; звернути увагу на те, що вивчення іноземних мов сприяє більш повному пізнанню світу, культури інших народів; нагадати про спільні міжнародні і народні свята, знаменні дати, які відзначаються в Україні та в європейських країнах.

 Середня школа має ширше поле діяльності, тому учні можуть бути залучені як до волонтерської діяльності, так і до масових заходів, як-от:

  • ЄвроКВЕСТ;
  • конкурси фотоколажів та малюнків «Ми подорожуємо Європою», «Багатолика Україна в багатоликому світі», «Україна – держава європейська»;
  • організація класного/шкільного куточка/музею країн;
  • фестиваль-конкурс повітряних зміїв та фігур із повітряних куль із прапорами Європи;
  • вистави за мотивами п’єс відомих європейських та українських письменників;
  • ігри-вікторини на європейську тематику;
  • благодійний ярмарок-презентація національних кухонь європейських країн;
  • святковий концерт.

 В основній школі дати учням уявлення про міжнародні акти, що розкривають загальну стратегію України щодо Євросоюзу, зосередивши увагу на геополітичному розташуванні нашої держави та спільній історії, формуванні і розвитку культури; сприяти оволодінню мовами європейських країн.

 Ще більшим потенціалом володіє старша школа. Учні старших класів можуть приймати участь у заходах для молодших товаришів, а також організовувати більш масштабні і складні дійства. Наприклад,

  • флеш-моб;
  • арт-майдан;
  • фестивалі живих скульптур «Жива Європа», «Чудеса світу», «Чудеса України»;
  • фестиваль вуличних танців;
  • рок-фестиваль;
  • літературно-музичний журнал;
  • виготовлення і поширення інформації про Європейський Союз, програми та проекти, які реалізуються ЄС в Україні (брошури, буклети, блокноти, зовнішня агітація та символіка);
  • спортивні змагання, ігри;
  • віртуальні подорожі;
  • конкурс читців західноєвропейської поезії;
  • тренінги;
  • проведення науково-практичних конференцій (веб-конференцій);
  • зустріч із цікавими людьми, представниками громадських організацій, викладачами ВНЗ;
  • конкурс графіті на європейську тематику;
  • висадка символічної квіткової клумби на тему відносин Україна та? ЄС;
  • дискусії, дебати, круглі столи «Скільки коштуватиме Україні нейтралітет», «Що на досвіді означає ЄС для українських громадян», «Імідж України в Європі», «Українська культура в контексті європейського та світового розвитку» тощо.

 У старшій школі ознайомити учнівську молодь з основними етапними моментами відносин Україна – Євросоюз; нагадати про норми етикету та культури спілкування; наголосити на тому, що освіта – основний шлях реалізації життєвих прагнень для формування соціально-політичних, міжкультурних, інформаційних, комунікативних та інших компетентностей; сприяти становленню активної позиції молоді щодо реалізації ідеалів і цінностей, розвитку демократичного суспільства у світі, Європі, Україні.

 Учнів можуть зацікавити також інтернет-контакти зі своїми однолітками з країн Європи.

 Багато навчальних закладів, особливо ті, де учні вивчають європейські мови, підтримують досить тісні зв’язки із посольствами або представництвами країн Європи. “День Європи” – це ще одна можливість для приємної зустрічі зі своїми європейськими друзями. Ті, хто не має можливості для таких контактів, можуть розпочати листування з навчальними закладами інших країн для налагодження дружніх стосунків, обміну інформацією для більшої обізнаності про життя і розвиток інших країн європейського регіону, а в майбутньому – для організації поїздок задля обміну досвідом.

 Користуються популярністю серед учнівської молоді конкурси. Тематику для них можна підібрати досить різноманітну. Наприклад: “Хто краще знає історію (мову, культуру) країни?”, “Страви європейської кухні” тощо.

 Зрозуміло, що виховна робота з питання європейського вибору України не може бути вичерпана одним днем. Це велика і відповідальна робота педагогічного колективу впродовж усього шкільного життя дітей та учнівської молоді. А головне завдання педагогічних працівників – це виховання свідомого громадянина своєї держави та становлення його як громадянина європейської спільноти.