Н. І. Лисенко, методист ЛОІППО з біології та екології

Основні нормативно-правові документи, якими повинні керуватися в навчально-виховному процесі вчителі біології у 2016/2017 навчальному році:

1. Закон України «Про освіту» [Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1060-12];
2. Закон України «Про загальну середню освіту» [Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/651-14];
3. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/344/2013];
4. Конвенція про права дитини http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021;
5. Державні стандарти базової і повної середньої освіти:
   - Державний стандарт  базової і повної середньої освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004, № 24 http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/state-standards/
   - Державний стандарт базової і повної середньої освіти (постанова КМУ від 23.11.2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/state-standards/
6. Наказ МОН № 826 від 14.07.16 року «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів» [Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/52022/];
7. Наказ МОН № 586 від 27.05.16 року «Про затвердження переліку підручників для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, що можуть друкуватися за кошти державного бюджету» [Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0B3m2TqBM0APKZzVYZnBMRFVWSXc/view?pref=2&pli=1];
8. Лист МОН від 09.06.2016  № 1/9-296 «Про структуру 2016/2017  навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів» [Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/51595/];
9. Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 30.12.2014 року № 1547 [Режим доступу: http://kodeksy.com.ua/norm_akt/source-%D0%9C%D0%9E%D0%9D/type-%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7/1547-30.12.2014.htm];
10. Лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 25.07.2016 № 2.1/10-1828 «Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році» [Режим доступу:http://www.imzo.gov.ua/];
11. Наказ МОН від 22.06.2016 №704 «Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів» [Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1050-16];
12. Методичні рекомендації щодо використання зошитів шкільних та зошитів загальних учнівських у навчально-виховному процесі навчальних закладів [Режим доступу: http://osvita-mk.org.ua/2016-2017/metodichni_rekomendaciji_zoshiti.pdfya-i-obladnannya/];
13. Лист Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 р. № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах».

Структура навчального року

Структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. При цьому навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах, незалежно від  підпорядкування, типів і форм власності, розпочинається в День знань (1 вересня) і закінчується не пізніше 1 липня наступного року, а тривалість  канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів без урахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин (карантин, температурний режим тощо).

Відповідно до листа кількість фактично проведених учителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої (у випадках припинення навчання від незалежних причин). У такому разі навчальний заклад та вчителі обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту навчального предмета в повному обсязі за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів самостійного навчання тощо. Кількість відведених годин на «Біологію» залежить від Типових навчальних планів, відповідно до яких ЗНЗ складають свої робочі навчальні плани.

ДПА

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учні 4, 9 та 11 класів складають державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення МОН України буде затверджено додатково.

ЗНО з біології

Зовнішнє незалежне оцінювання 2017 року відбудеться з 23 травня до 15 липня 2017 року. Про це йдеться в наказі Міністерства освіти і науки № 889 від 27 липня 2016 року. Також зазначеним наказом визначено, що кожен зареєстрований учасник зовнішнього незалежного оцінювання матиме право скласти тести не більш ніж із чотирьох навчальних предметів. Результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів (українська мова і література (українська мова), математика або історія України (період ХХ – початок ХХІ століття), а також один навчальний предмет за вибором випускника) зараховуються як результати державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти для випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року.

Також наказом затверджено перелік предметів ЗНО. Як і в цьому році, зовнішнє незалежне оцінювання проводитиметься з 12 предметів: українська мова і література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, англійська мова, іспанська мова, німецька мова, російська мова та французька мова. Тест ЗНО з української мови та літератури є обов’язковим для всіх абітурієнтів.

Навчальні програми і підручники

Навчання біології в загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 н. р. здійснюватиметься у 6–8 класах відповідно до нової редакції Державного стандарту, а в 9–11 класах – за Державним стандартом базової і повної середньої освіти від 14.01.2004 № 24:

• у 6–8-х класах за новою програмою (затверджена наказом профільного Міністерства № 664 від 06.06 2012 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585) – Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Біологія. 6–9 класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2013. – 64 с.;
• у 9 класах – за Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7–11 класи. – К. : Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;
• у 8 класах з поглибленим вивченням біології – за Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням біології, 8–9 клас (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти);
• у 9 класах з поглибленим вивченням біології – за Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К. : Вікторія, 2009. – 102 с.;
• у 10–11 класах – за Програмою для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль : Мандрівець, 2011 – 128 с.;
• у 10–11 класах з поглибленим вивченням біології – за Програмою для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль : Мандрівець, 2011 – 128 с.

 Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології

Міністерством освіти і науки рекомендовані для використання в загальноосвітніх навчальних закладах такі програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології:

• 7–11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;
• 5–9 класи- Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

 

При складанні календарних планів рекомендуємо вчителям біології звернути увагу в програмах на:

• зміст навчального матеріалу (у темах навчальних програм з біології формулювання стисле, що дає змогу вчителю творчо планувати вивчення матеріалу);
• проведення шкільних екскурсій, передбачених навчальною програмою (час їх проведення вчитель обирає самостійно);
• вимоги до знань та вмінь учнів, що передбачені в кожній темі програми – обов’язковий результат рівня навченості учня.

 

Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може вносити зміни до розподілу годин, змінювати послідовність вивчення питань у межах теми, пропонувати власну тематику проектів та дослідницького практикуму, резервний час може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчальної діяльності: проектної та дослідницької діяльності учнів, корекції та узагальнення знань.

З 29 квітня 2016 року на Репозитарії відкрито доступ до підручників, що отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Оберіть потрібний підручник та завантажте його на свій комп’ютер. Переглянути підручники (завантажити, встановити) можливо за посиланням: http://ua.lokando.com/portal/statpage.php?id=common&page=instruction.

Перелік та електронні версії навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені для практичного використання, можна знайти за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/perelik-navchalnix-program.html.

Звертаємо увагу вчителів біології на те, що в організації навчально-виховного процесу у 2016/2017 н. р. можна використовувати тільки ті навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники (робочі зошити, зошити для практичних та лабораторних робіт, контролю знань учнів), які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», якщо від дати надання грифа цьому посібникові минуло не більше п’яти років, враховуючи при цьому зміни в програмах.

Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний в її виборі й може застосовувати ту, котра допоможе йому реалізувати його методику навчання.

Компетентністний підхід ― основа реалізації сучасних цілей шкільної освіти

(За матеріалами електронного вісника ХОІППО «Майбуття». Режим доступу: file:///C:/Users/Nadezhda/Downloads/13-16_542-545_lipen_serpen_2016%20(1).pdf та file:///C:/Users/Nadezhda/Downloads/12_541_cherven_2016%20(1).pdf)

Сьогодення ставить нові завдання перед школою та освітою загалом. Суспільству потрібні не тільки освічені, добре навчені громадяни, а й такі, що можуть реалізувати себе, готові виконувати поставлені завдання, самостійно приймати рішення, постійно вчитися, підвищувати свою професійну кваліфікацію.

У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті підкреслюється, що держава має сприяти підготовці освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають глибоке почуття відповідальності за долю країни, її соціально-економічне процвітання. Нинішня система освіти повинна орієнтуватися на особистість, яка буде відзначатися самостійністю, самоспроможністю, творчою активністю. На думку багатьох міжнародних експертів, саме компетентність є тим індикатором, що дає змогу визначити готовність випускника навчального закладу до життя, його подальшого особистого розвитку. Відтак значна увага приділяється компетентнісному підходу до навчання. Педагогічна увага потрібна кожній молодій людині, необхідне розуміння індивідуальних інтересів і особливостей кожного школяра, компетенції його соціального стану та існування.

У широкому розумінні компетентність – це готовність людини до виконання певних функцій, а компетентнісний підхід в освіті – це цільова орієнтація навчального процесу на формування в учнів групи компетенцій: предметних, міжпредметних і ключових. «Компетентнісний підхід передбачає суттєве посилення практичної направленості освіти». Практична спрямованість компетентнісного підходу була визначена матеріалами Симпозіуму Ради Європи, де підкреслювалося, що для результатів освіти важливо знати не тільки ЩО, але і ЯК робити, діяти.

Компетентнісний підхід можна віднести до одного із способів досягнення нової якості освіти. Компетентність можна розуміти як здібність результативно діяти; здатність досягати результату – ефективно вирішувати проблему. Такий підхід визначає пріоритети, напрямки зміни освітнього процесу. Новий державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти зміщує акценти в освіті на компетентнісний підхід у навчанні. Тому перед учителем поставлено складне методичне завдання – реалізувати його на практиці, тобто сформувати в учнів готовність використовувати засвоєні знання, вміння та способи діяльності в реальному житті та практичній діяльності. Саме таке завдання зазначено в сучасних нормативних документах шкільної освіти і підтверджується вимогами до рівня підготовки випускників. Формування ключових компетентностей учнів вимагає від педагога переглянути свої прийоми і методи роботи на уроці і в позаурочний час.

Компетентнісний підхід вносить зміни в позицію вчителя в організації освітнього процесу, зміни в характер взаємин між учителем і учнем. Роль учителя на уроці – це роль наставника, координатора, партнера, а його завдання на уроці – супровід дітей в їх самостійному пошуку знань на основі педагогіки співробітництва.

Необхідна умова компетентнісного підходу в навчанні – створення розвивального середовища, що забезпечує умови для формування ключових компетентностей: створення умов для набуття досвіду постановки і досягнення мети; діяльнісний характер навчання, тобто включення учнів у реалізацію будь-якої діяльності – дослідження, проектування; орієнтація навчального процесу на розвиток самостійності і відповідальності учня за результати своєї діяльності; організація продуктивної групової роботи; обов’язкове включення в зміст уроку завдань розвивального характеру; посилення практичної спрямованості шкільної освіти. Створення такого середовища дозволяє істотно підвищити мотивацію дітей. Адже саме мотивація (тобто готовність до діяльності) є основним компонентом компетентностей.

Розвиток ключових компетентностей неможливо здійснити без організаційних змін форм навчальної діяльності. При всьому різноманітті технологій, форм і методів перевагу потрібно надавати тим, які орієнтовані на самостійність учня, де явно може бути представлений «продукт» роботи, який буде оцінений учителем і класом. Учні мають навчитися представляти результати своєї праці у вигляді: аналізу тексту, узагальнення інформації у вигляді таблиць, схем, опорних конспектів, обговорення, виступів (презентацій).

Компетентнісний підхід пов’язаний з особистісно орієнтованим і діяльнісним підходами до освіти, оскільки стосується особистості учня і може бути реалізованим і перевіреним лише в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій. Метою сучасного навчання є не озброєння учнів знаннями, не накопичення їх, а формування вміння діяти зі знанням справи. Необхідно навчити учнів різним видам діяльності, створити умови для розумового розвитку школярів, у ході чого зберігається психічне і фізичне здоров’я кожного учня, а також істотно підвищується якість навченості.

Основні зміни в навчанні біології

1. Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у поточному навчальному році пов’язані, у першу чергу, зі змінами, внесеними до навчальних програм. На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій (наказ МОН № 585 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня». Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ru/about-ministry/normative/4057-].

У цьому навчальному році залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.

2. Вивчення курсу «Біологія» (біологія людини) відбувається одночасно у 8-му і 9-му класі, але за різними навчальними програмами.

Особливості вивчення біології у 8 класі

У 8 класі біологія вивчається за Програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (наказ МОНмолодьспорту України від 06 червня 2012 року № 664), зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 29.05.2015 № 585. Цією програмою передбачено вивчення організму людини за функціональним принципом, назви тем відповідають важливим функціям організму. Зміст спрямований на формування поняття про організм людини як складну багатокомпонентну цілісну біологічну систему, що функціонує в особливих умовах соціального середовища; на формування свідомої мотивації здорового способу життя, відповідальності за власне життя і здоров’я.

Біологія у 8 класі вивчається по 2 години на тиждень. Усього реалізується програма за 70 годин, із них 4 години – резервні. У новому навчальному році продовжується впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти на засадах компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів. Учень має здобути не просто знання, вміння і навички, а компетентності, що ґрунтуються на них. Упровадження компетентнісного підходу передбачає актуалізацію життєвого досвіду учнів, під яким розуміються всі обставини повсякденного життя, які впливають на людину та з якими вона взаємодіє; створює умови для формування внутрішньої мотивації навчання. При цьому чинниками, які позитивно впливають на формування мотивації, є: практична спрямованість мети уроку як особисто значущої, важливої для кожного; використання в процесі навчання наявного життєвого досвіду учнів, їхніх повсякденних спостережень, досвіду практичної діяльності; використання результатів навчання в практичній діяльності.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 р. № 1/9-437 основна концептуальна ідея нової навчальної програми базується на реалізації функціонального підходу до розкриття знань про людину: вивчення функції, а потім – будови, що сприяє формуванню поняття про організм людини як цілісну систему, створює проблемну ситуацію («як він живе?») та потребу в її розв’язуванні (встановлення причинно-наслідкових зв’язків). Тому рекомендується більше уваги приділяти вивченню процесів життєдіяльності, притаманних організму людини, щоб показати системність його організації, функціонування в умовах соціального середовища, і зорієнтувати учнів на здоровий спосіб життя, забезпечити їх базову валеологічну підготовку. Обов’язковим є дотримання принципів єдності будови і функції та послідовності при формуванні анатомічних та фізіологічних знань у темах усього курсу. Варто зазначити, що рівень і глибина засвоєння фізіологічних та анатомічних понять мають відповідати віковим можливостям учнів, не переобтяжувати надмірною інформацією і тим самим не знижувати інтерес до пізнання природи.

Здоров’язбережувальна лінія нової навчальної програми є наскрізною і відображена системно в усіх її темах. Це покладає особливу роль на курс біології 8 класу у формуванні здоров’язбережувальної компетентності та пояснює структуру і логіку розміщення тем. Так, вивчення «Обміну речовин та перетворення енергії в організмі людини» передує вивченню теми «Травлення», «Дихання» – темі «Транспорт речовин», «Розмноження та розвиток людини» – темі «Вища нервова діяльність». Вивчення процесів життєдіяльності людського організму в такий спосіб спрямовано на формування переконань у необхідності відповідального ставлення до власного здоров’я через оволодіння знаннями про здоров’я до усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров’я людини від природних і соціальних факторів.

У «Вступі» продовжується формування загальнобіологічних понять: клітина, тканина, організм. Звертаємо увагу вчителів на те, що в першій темі вивчаються тільки ввідні поняття про регуляторні системи організму людини, що необхідно для вивчення функціональних систем організму і без чого неможливо сформувати в учнів поняття про функціонування організму людини як цілісної системи. У наступних темах поняття про організм людини як цілісну систему наповнюється конкретним змістом про функції та будову окремих органів та систем організму людини. За даними сучасної гістології тканини поділяють на чотири морфофункціональні групи: епітелії, тканини внутрішнього середовища, м’язові та нервова. Тому поняття сполучні тканини доцільно розширити поняттям тканини внутрішнього середовища, яке більш повно відповідає їх будові, локалізації та виконуваним функціям. До теми включено лабораторне дослідження «Ознайомлення з препаратами тканин людини», яке вимагає від учнів лише вміння розпізнавати. Мікроскопічне дослідження тканин здійснюється в темах «Транспорт речовин», «Опора та рух».

У наступних темах поглиблюються знання учнів про процеси життєдіяльності та їх значення для організму, формування яких здійснювалося в курсі біології 7 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування людського організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності.

Розвиток понять про зв’язок організму із зовнішнім середовищем реалізується в процесі вивчення тем «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система» та «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи», під час виконання лабораторних досліджень та самостійного дослідницького практикуму в межах тем. Доцільність структурування навчального матеріалу обґрунтовується тим, що опанування понять фізіології нервової системи в учнів викликає труднощі і, з огляду на це, оптимальним є поступове формування їх впродовж вивчення попередніх тем. З іншого боку, засвоєння поняття регуляторної функції нервової системи значно полегшує засвоєння основних понять теми «Регуляція функцій організму».

У темі «Вища нервова діяльність» розкривається соціальна сутність людини, психофізіологічні особливості її поведінки, діяльності, якостей особистості. Формування поняття «вища нервова діяльність» здійснюється в порівнянні вищої нервової діяльності людини і тварин, і є важливим для профілактики шкідливих звичок. Педагогічний досвід викладання навчального матеріалу теми засвідчує про труднощі засвоєння його учнями. З огляду на це, доцільно теоретичні положення розкривати, вдаючись до прикладів з життя відомих людей, співпрацювати з психологами навчального закладу та використовувати загальноприйняті психодіагностичні методики, життєвий досвід учнів, міжпредметні зв’язки, нестандартні уроки. Звертаємо увагу, що поняття про ретикулярну формацію мозку і рівні сприйняття інформації з програми вилучено.

Виокремлення теми «Регуляція функцій організму» з блоку знань про регуляційні системи має дидактичне значення в узагальненні про нервово-гуморальну регуляцію як основу цілісності організму. Поняття про гіпоталамо-гіпофізарну систему організму з програми вилучено.

Розкриваючи зміст теми «Розмноження та розвиток людини», учителю важливо спрямувати зусилля на формування поняття «розвиток людського організму» від процесу формування статевих клітин до природної смерті, акцентувати увагу школярів на ролі ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, овуляції, вагітності, постембріонального розвитку людини. Для розвитку пізнавального інтересу та розуміння умов, що необхідні для народження здорової дитини, необхідно розкрити вплив факторів середовища та способу життя батьків на розвиток плода; необхідності збереження репродуктивного здоров’я для збереження чисельності людської популяції.

Поглиблене вивчення біології – одна з форм поглибленої підготовки учнів на завершальному етапі основної школи, яка спрямована на розвиток в учнів біологічних здібностей, формування стійкого інтересу як до предмета зокрема, так і до біології взагалі, створення основи для свідомого вибору професії, пов’язаної з використанням біологічних знань.

У зміст програми включено тему «Адаптація і виживання людини за екстремальних умов», спрямовану на поглиблення знань учнів про фактори навколишнього середовища та про взаємодію організму з навколишнім середовищем на прикладі організму людини.

Практична спрямованість програми забезпечується збільшеною кількістю лабораторних і практичних робіт. Особливе місце в навчальному процесі відводиться дослідам, спостереженням, які рекомендується проводити не тільки на уроках, а й вдома, на екскурсіях, під час практики. Біологічні експерименти та демонстрації мають знайомити учнів з методами дослідження природи, розвивати навички самостійної роботи та спостережливості, зацікавлювати до вивчення біології.

У процесі вивчення біології людини важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання, такі як розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів.

Практичний компонент змістової складової програми є обов’язковим елементом формування в учнів практичних предметних (біологічних) компетентностей: уміння застосовувати біологічні знання на практиці, використовувати методи наукового пізнання; дослідницькі вміння; уміння розв’язувати задачі практичного спрямування. З цією метою у 8 класі програмою передбачено постановку і демонстрування дослідів, лабораторних досліджень, лабораторних і практичних робіт, дослідницьких практикумів і проектів.

Однак, залежно від умов і наявної матеріальної бази кабінетів, учитель може замінювати окремі роботи або демонстраційні досліди рівноцінними, використовувати різні варіанти, пам’ятаючи при цьому, що кожна демонстрація, кожне спостереження, дослідження, кожний дослід повинні забезпечити виконання державних вимог щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів. При підготовці до реалізації практичної частини програми вчителю необхідно приділяти більше уваги прикладному характеру пропонованих завдань. Використання вжиткових досліджень може забезпечити не лише формування дослідницьких компетенцій, а й переконати учнів у значущості знань для розв’язування реальних життєвих ситуацій. Учень набуде безцінного життєвого досвіду, інформація стане його особистим надбанням, зберігатиметься як резерв довготривалої пам’яті й перебуватиме в стані постійної готовності до актуалізації.

У навчанні біології людини провідну роль відіграє пізнавальна діяльність, спрямована на оволодіння методами наукового пізнання, яка реалізується в програмі через лабораторні дослідження, практичні та лабораторні роботи, дослідницький практикум, проекти.

Лабораторна робота – це проведення учнями за завданням учителя дослідів або вивчення будь-якого об’єкта чи явища за допомогою спеціального обладнання. Під час проведення лабораторної роботи діяльність учня має бути наближена до процесу наукового дослідження і водночас ― здобуття знань. Лабораторна робота може бути частиною уроку, тривати весь урок або протягом кількох уроків. Під час навчання біології вона переважно є частиною уроку, й на її проведення відводиться 15–20 хв. Місце лабораторної роботи на уроці визначає вчитель. Лабораторна робота виконується переважно учнем за інструкцією, зазначеною в спеціальних зошитах або підручниках.

Крім традиційного лабораторного методу бажано використовувати дослідницький (проблемний) лабораторний метод. Він базується на самостійному проведенні експериментів і дослідженнях учнів, спричиняє активність і самостійність учнів, уможливлює набуття умінь і навичок користування обладнанням, створює умови для формування важливих практичних умінь. При цьому учень самостійно висуває гіпотези дослідження; визначає шлях проведення дослідження; добирає необхідні матеріали і прилади тощо.

Практична робота – це застосування учнями знань на практиці, а саме вміння користуватися теорією на практиці, оперування об’єктами з метою глибшого їх вивчення. При цьому в учнів формується практична компетентність, в основу якої закладена функція застосування та поглиблення знань, умінь та навичок. Практична робота проводиться після вивчення тем, розділів і має узагальнюючий характер. Проводиться переважно протягом цілого уроку, й такий урок належить до окремого типу уроків - формування практичних умінь і навичок. Практичні роботи можуть проводитися не лише в класі, а й за межами школи.

Учнівські проекти. Метод проектів - сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних, творчих за самою своєю сутністю підходів, що сприяють творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, які в результаті самостійних дій дозволяють вирішувати ту чи іншу проблему. Проектні технології навчання відображають реалізацію особистісно зорієнтованого підходу в освіті і сприяють формуванню вміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя людини постіндустріального суспільства. Означена технологія використовується для побудови процесу навчання, спрямованого на активізації діяльності учнів відповідно до їх інтересів для здобуття певних знань, відчутного теоретичного чи практичного результату. Тому при реалізації методу проектів необхідно використовувати власну зацікавленість учнів у знаннях і показувати, де отримані знання можна застосовувати в реальному житті.

Мета цієї технології полягає в стимулюванні інтересу учнів до визначеної проблеми, оволодінні необхідними знаннями і навичками, а також організації проектної діяльності щодо вирішення проблеми для практичного застосування отриманих результатів. У основі проекту - прагматична спрямованість на результат, який отримано при вирішенні тієї чи іншої практично чи теоретично значущої проблеми. Головним є те, що цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Щоб досягти такого результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, використовуючи для цього знання з різних галузей, прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв’язання проблеми, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Успіх застосування методу проектів залежить від того, наскільки учні захочуть самостійно чи спільними зусиллями вирішувати проблему, застосовувати необхідні знання, отримувати реальний і відчутний результат. Метод проектів дозволяє орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. Він завжди спрямований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) протягом визначеного часу. Вирішення проблеми методом проектів передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних засобів навчання, а з іншого - необхідність інтегрування знань і умінь з різних сфер науки, техніки, культури тощо. Результати виконаних проектів мають бути відчутними: теоретична проблема вимагає конкретного її вирішення, практична - конкретного результату, готового для впровадження. Крім того, метод проектів передбачає обов’язкову презентацію результатів.

Рекомендуємо за можливістю в ЗНЗ проводити заняття в кабінеті біології. При цьому особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту від 01.02.2012 № 1/9-72). У зазначених матеріалах:

• перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти;
• описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення робіт з біології, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів;
• наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів; зразок «Паспорта кабінету» та «Акта дозволу на проведення занять у кабінеті». (Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (затверджено наказом МОНУ від 14.12.2012 № 1423) http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0044-13;

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа») тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 6-8 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Оцінювання навчальних досягнень учнів 9-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».