Українська література

Донести до сучасних школярів розмаїте духовне надбання людства й українського народу, зафіксоване в усній народній творчості та літературній спадщині попередників – митців, майстрів художнього слова, котрі бачили на століття вперед і розуміли, що вічні проблеми протиборства добра і зла, любові і ненависті, гуманізму і милосердя та їх антиподів існуватимуть завжди – непросте завдання, що має ефективно вирішуватися вчителем-словесником спільно зі своїми учнями на уроках та в позакласній роботі зі шкільного курсу української літератури.

Основним неоціненним помічником учителя в процесі реалізації такого масштабного завдання залишається образне слово, втілене в поетичних та прозових творах рідної літератури. Учитель творчо й наполегливо має залучати учнів до читання класичних і сучасних творів; формувати в дітей навички вдумливого сприйняття художнього твору; розвивати почуття поціновувачів мудрого і гарного образного слова; сприяти вдосконаленню навичок мислення та представлення їх у вигляді власних міркувань, оцінок подій і явищ, розуміння ідей і проблем, які прагне донести читачеві автор в образі головного та інших героїв твору; ознайомлювати учнів із літературними стилями і напрямами, що забезпечує розуміння історично-культурного контексту твору літератури та його значення для сучасності.

Українська література є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду, тому в контексті світових процесів глобалізації, індивідуального національного самоусвідомлення, самозбереження її роль незаперечна і важлива.

У 2015–2016 навчальному році вивчення української літератури в 5-–7 класах здійснюватиметься за навчальною програмою (зі змінами, затвердженими наказами МОН України від 04.08.2014 р. № 895, від 29.05.2015 р. № 585): Українська література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К. : Освіта, 2013.

У 8–9 класах – за програмою: Українська література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К. : Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 29.05.2015 № 585).

Вивчення української літератури в 10–11 класах загальноосвітніх навчальних закладів – за програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021.

Із метою розвантаження навчальної програми, підвищення якості шкільної літературної освіти внесено зміни до навчальної програми з української літератури (5–9 класи), а саме:

5 клас

Вилучено з програми: народні перекази «Білгородський кисіль», «Ой Морозе-Морозенку»; поезію М. Рильського «Люби природу не як символ…»; поезії М. Вінграновського «Перша колискова», «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…».

Підрубрика теорія літератури: уведено поняття «тема», «прозова мова», вилучено – «пригодницька повість».

6 клас

Вилучено з програми: пісню Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве мій»; вступ до поеми Т. Шевченка «Іван Підкова»; поезію Лесі Українки «Співець»; поезію І. Калинця «Писанки», співомовки С. Руданського «Гуменний», «Свиня свинею».

Підрубрика теорія літератури: уведено поняття «повість».

7 клас

Вилучено з програми: поезію А. Малишка «Так живуть на цій землі поети…».

Підрубрика теорія літератури: вилучено літературознавчі поняття: «пафос твору», «романтичний пейзаж», «прийоми контрасту», «засоби гумористичного зображення» (поглиблено), «диптих», «повість-казка».

8 клас

Вилучено з програми: поезію Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі», твори В. Самійленка, Остапа Вишні, повість О. Бердника «Хто зважиться – вогнем наречеться».

Включено в програму: твір Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало», повість Юрія Винничука «Місце для дракона».

Підрубрика теорія літератури: вилучено літературознавчі поняття: «силабо-тонічне віршування», «трискладові віршові розміри», «асоціативні образи», «літературний характер», «психологізм».

9 клас

Вилучено з програми твори: Притчу про сіяча; поезію Г. Сковороди «Пісня 28» (із «Саду Божественних пісень»); поему-містерію Т. Шевченка «Великий льох»; поезії І. Франка «Каменярі», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», поему «Мойсей».

Підрубрика теорія літератури: вилучено поняття «повість-хроніка».

Звертаємо вашу увагу на зміни, що відбулися в програмі Українська література. 5–12 класи для 8–9 класів.

8 клас

Вилучено з програми твори: поезії Б. Олійника «Вибір», «Ринг», повість Осипа Назарука «Роксоляна», повість В. Дрозд «Ирій».

Додано: В. Самійленко «На печі»

Підрубрика теорія літератури: вилучено «силабо-тонічне віршування».

9 клас

Вилучено з програми твори: баладу «Бондарівна», Притчу про сіяча, трактат Г. Сковороди «Вступні двері до християнської добронравності», повість Г. Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма», поезію М. Костомарова «Соловейко», поему Т. Шевченка «Великий льох», поетичні твори П. Куліша: «До рідного народу», «Троє схотінок», «Заворожена криниця».

Додано: Т. Шевченко «Заповіт».

Оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» замінено на повість «Інститутка».

Підрубрика теорія літератури: вилучено літературознавчі поняття: «силабо-тонічне віршування», «літературний напрям», «течія», «психологізм у літературі», «роман-хроніка».

Звертаємо увагу, що запропонована в програмі кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час може використовуватися для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів).

В основній школі біографія письменників загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано. Із 9-го класу зміст навчального матеріалу доповнюється розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.

Курс української літератури в 7 класі структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: «Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», «Ти знаєш, що ти – людина…», « Ми – українці».

Робиться акцент на пізнанні художнього твору як цілісності (у жанровому розмаїтті) та його інтерпретації; осмисленні учнем власних переживань, оцінок, ціннісних суджень.

Методи, прийоми, види робіт такі: виразне читання, художня розповідь, проектна діяльність (пригодницькі, дослідницькі, творчі та інші проекти); лист до літературного героя, заочна подорож, Інтернет-пошук, робота з підлітковою періодикою, підготовка електронних листів герою, автору, читачеві; підготовка повідомлення-презентації тощо.

Із метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

Класи	5		6		7		8		9
Семестри	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Контрольні роботи у формі:   контрольного класного твору;   виконання ін. завдань (тестів, відповідей на запитання)	2       –     2	3       1     2	3       1     2	3       1     2	3       1     2	3       1     2	3       1     2	3       1     2	4       2     2	4       2     2
Уроки розвитку мовлення*	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання	2	2	2	2	2	2	2	2	1	1
Перевірка зошитів	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5

У 8–9 класах із поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт).

10–11 класи

Класи	10		11			10		11
Семестри	І	ІІ	І	ІІ		І	ІІ	І	ІІ
	РІВЕНЬ СТАНДАРТУ, АКАДЕМІЧНИЙ					ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ
Контрольні роботи у формі:   контрольного класного твору;   виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	3       1     2	3       1     2	3       1     2	3       1     2		4       1     3	4       1     3	4       1     3	4       1     3
Уроки розвитку мовлення*	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)		2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання	1	1	1	1		2	2	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5		4	5	4	5

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю з української літератури. Ураховуючи розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями, написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити вчитель-словесник, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити рівень сформованості знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення учнів із певної теми.

Пропонуємо можливі види контрольних робіт: тест; відповіді на запитання; контрольний літературний диктант; анкета головного героя; комбінована контрольна робота тощо; письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

• складання оповідання (казки) за прислів’ям;
• добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;
• уведення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
• усний переказ оповідання, епізоду твору;
• твір-характеристика персонажа;
• написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
• написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
• твір-опис за картиною;
• складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
• підготовка проекту (із можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого й творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;
• складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
• написання реферату;
• ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
• написання листа авторові улюбленої книжки;
• інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Кількість робочих зошитів з української літератури – по одному в кожному класі. Для контрольних робіт з української літератури в усіх класах використовують по одному зошиту. Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.

Без дати виставляють оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури (надпис в журнальній колонці – «Напам’ять»), із метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної.

Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з літератури, слід ураховувати: наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Звертаємо увагу вчителів і на такі методичні особливості, як:

1. В оновленій програмі з української літератури для 7 класу з’явилося кілька творів, що раніше вивчалися в 6 класі (вірші Л. Костенко “Дощ полив...” і “Кольорові миші”), а також ті, що вперше до неї потрапили.
2. Події повісті-казки М. Павленко “Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських” розгортаються у двох часових площинах: у наш час і в минулому. Учні, подорожуючи разом із головною героїнею Софійкою, вивчають родовід кількох сімей. З огляду на велику кількість героїв і різні часові площини учням важко буде зорієнтуватися в подіях, у часопросторі, тому радимо згрупувати героїв за родинами – рід Кулаківських, рід Міщенків, рід Вишні (Ягоди) – і коротко охарактеризувати їх. Обов’язково треба приділити увагу цитатним характеристикам головних героїв повісті, з’ясувати, чому твір М. Павленко називають краєзнавчим детективом.
3. Аналізуючи вірші О. Ольжича “Господь багатий нас благословив”, “Захочеш – і будеш...” і О. Теліги “Сучасникам”, “Радість”, “Пломінний день”, учні мають визначити їх провідні мотиви: сила духу людини, життєрадісність, шляхетність, патріотизм, оптимізм. Також важливо звернути увагу на художні засоби в цих поезіях. Опрацьовуючи вірші О. Ольжича й О. Теліги, запропонуйте учням дискусію про сенс людського життя й про те, кого можна вважати справжньою особистістю.
4. Щоб зацікавити учнів прочитанням повісті О. Гавроша “Неймовірні пригоди Івана Сили”, можна запропонувати їм для перегляду кілька фрагментів із кінофільму “Іван Сила”, знятого режисерами В. Андрієнком та І. Письменним. Повість заснована на реальних фактах із життя легендарного силача – українця І. Фірцака, якого було визнано найсильнішою людиною планети.
5. Пісню А. Малишка “Вчителька”, як й інші ліричні твори автора, можна вивчити на бінарному уроці (разом із учителем музичного мистецтва).
6. Усі нововведені тексти можна знайти в бібліотеках, на електронних ресурсах, на полицях книгарень.

У виховній роботі рекомендуємо звернути увагу на ювілейні дати письменників і видатних людей:

- 80 років від дня народження – В. Симоненка, Б. Олійника;

- 85 років від дня народження – Л. Костенко, В. Нестайка;

- 95 років від дня народження – Д. Білоуса, Дж. Родарі;

- 180 років від дня народження М. Твена;

- 200 років від дня народження – М. Вербицького, П. Єршова

Українська мова

У 2015–2016 навчальному році методологічну основу навчання української мови в школі становлять положення Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, чинних програм з української мови для 5–11 класів. Провідними підходами у вивченні предмета визначено особистісно зорієнтований, компетентнісний, діяльнісний, культурологічний, що зумовлює перевагу активного навчання в процесі засвоєння мови. Мета шкільного курсу української мови – формування і розвиток гармонійно розвиненої та компетентної особистості, здатної навчатися, застосовувати знання, успішно спілкуватися, взаємодіяти, вирішувати проблеми, бути впевненою в ефективності власного мовлення в різноманітних життєвих ситуаціях. Уроки навчання української мови мають сприяти формуванню національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, забезпечувати розвиток духовного світу учнів, сучасних світоглядних уявлень, суспільно корисних ціннісних орієнтацій.

Висока значущість української мови як засобу формування ціннісної позиції молоді щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, почуття патріотизму та бажання стати гідним представником власного народу висвітлена в мовленнєвій змістовій та соціокультурній змістовій лініях програми.

У 2015–2016 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься:

у 5–7 класах за навчальною програмою для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 29.05.2015 № 585).

У 8–9 класах загальноосвітніх навчальних закладів – за програмою: Українська мова. 5–12 класи. – К. : Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 29.05.2015 № 585).

У 10–11 класах – за програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021.

Звертаємо увагу на зміни, внесені в програми для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

З огляду на те, що в програмі 5–9 класів основними є дві змістові лінії (мовленнєва й мовна), які визначають безпосередній предмет навчання, його структуру, супроводжуються державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, а дві інші (соціокультурна й діяльнісна (стратегічна) є засобом досягнення основної освітньої мети навчання української мови в основній школі, то розвантаження зазнали саме дві перші змістові лінії.

Зокрема у мовленнєвій змістовій лінії програми спрощено висвітлення мовленнєвознавчих понять відповідно до вікових особливостей учнів; уточнено види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання учнями; спрощено види переказів, творів і зменшено кількість їх із метою розвантаження й вивільнення часу для роботи над удосконаленням власних письмових висловлень; внесено відповідні зміни до державних вимог до рівня мовленнєвої компетентності  учнів основної школи.

У мовній змістовій лінії спрощено, а також вилучено теми, які, по-перше, не є істотними в забезпеченні належного рівня комунікативної компетентності, по-друге, не мають практичного застосування у власному усному й писемному мовленні школярів. Відповідно узгоджено зміст державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із розвантаженим змістом навчального матеріалу.

Клас	Спрощено тему	Вилучено тему	Додано тему	Перенесено тему	Змінено формулювання тексту програми
5	У розділі «Відомості про мовлення» узагальнено представлено особливості будови типів мовлення (розповіді, опису предмета і тварини. елементарного роздуму); відомості про стилі мовлення: розмовний, науковий, художній стилі мовлення, сфери їх використання. У розділі «Види робіт»: спрощено подано особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності, узагальнено перелік жанрів мовлення для читання мовчки і вголос. У розділі «Повторення вивченого в початкових класах»: У рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки»: спрощено пункт «Культура мовлення», а саме: Дотримання лексичних норм літературної мови. У розділах «Відомості з синтаксису й пунктуації», «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія», «Лексикологія» в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено пункт «Культура мовлення»	У розділі «Відомості про мовлення» вилучено: «Спілкування як важливий складник культури людини» , «Належність тексту до певного стилю: розмовного, наукового, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового» (загальне ознайомлення)». У підрозділі «Діалогічне мовлення» вилучено діалог за поданим початком, малюнком. У розділі «Види робіт», зокрема в підрозділі «Відтворення мовлення»: вилучено докладний переказ художнього тексту з елементами опису тварин (письмово). У підрозділі «Письмо» вилучено: твір-опис окремих предметів, тварин у науковому стилі; замітка в газету інформаційного характеру. У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації»: вилучено:«Словоспо-лучення лексичні й фразеологічні (практично)». У розділах «Відомості з синтаксису й пунктуації», «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія»: у рубриці «Внутрішньопредмет-ні зв’язки» вилучено підпункт «Лексикологія». З розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» вилучено сполучення ьо, йо. У всіх розділах програми в рубриці «Внутрішньопредмет-ні зв’язки» вилучено підпункт «Текст (риторичний аспект)». З розділу «Лексикологія» вилучено тему «Походження (етимологія) слова. Етимологічний словник української мови».	У розділі «Відомості про мовлення» додано оцінку предмета (явища). У розділі «Повторення вивченого в початкових класах» додано до повторення частин мови частки не, ні; уживання однієї частини мови в значенні іншої. У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації» додано «Непоширені й поширені звертання»; ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами й сполученнями слів (практично). У розділі «Лексикологія» додано тему «Пароніми (практично)». Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів, паронімів; словником іншомовних слів. У розділі «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» до основних  випадків чергування у - в, і - й, додано з – із - зі. У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації» додано до переліку видів речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні; за емоційним забарвленням: окличні та неокличні.	У розділі «Види робіт» в рубриці «Ділові папери» зазначено тільки «Адресу», «Оформлення конверта». Тему «Лист рідним, друзям» перенесено до виду роботи «Письмо». З розділу «Будова слова. Орфографія» перенесено до «Орфоепії» тему «Вимова префіксів пре-, при-, прі-».	У розділі «Відомості про мовлення» внесено термінологічні правки: різновиди мовленнєвого спілкування: усне й писемне мовлення; висловлення. У розділі «Відомості про мовлення»  відредаговано основні правила спілкування: «ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість, тактовність» (практично). У розділі «Повторення вивченого в початкових класах»  у рубриці «Правопис» внесено правки: «Написання іменників із великої літери й у лапках; «Літери, що позначають голосні звуки в закінченнях іменників, прикметників, дієслів».
6	У розділі «Відомості про мовлення» спрощено подано структурні особливості тексту. У розділі «Види робіт» спрощено особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності; узагальнено перелік жанрів мовлення для читання мовчки і вголос.	У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» вилучено матеріал про текст. У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» у підрозділі «Внутрішньопредмет-ні зв’язки» вилучено підпункти: «Лексикологія». Граматика». «Текст (риторичний аспект)». У розділі «Фразеологія» у рубриці «Внутрішньопредмет-ні зв’язки» вилучено підпункти: «Фонетика. Орфоепія», «Текст (риторичний аспект)». У розділі «Словотвір. Орфографія» вилучено матеріал про ознайомлення зі словотвірним словником. У «Внутрішньопредмет-них зв’язках» вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)». У розділі «Морфологія. Орфографія» у «Внутрішньопредмет-них зв’язках» вилучено: Іменник – підпункти «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)»; Прикметник – підпункт «Текст (риторичний аспект)»; Числівник – підпункт «Текст (риторичний аспект)»; Займенник– підпункти «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект). У розділі «Займенник» вилучено матеріал про перехід з однієї частини мови в іншу (займенника в іменник і частку, числівника  й прикметника в займенник. У розділі «Морфологія. Орфографія» в «Іменнику» вилучено «Особливості творення іменників». У розділі «Морфологія. Орфографія» із теми «Прикметник» вилучено «Зміни приголосних при творенні відносних прикметників за допомогою суфіксів –ськ-, -ств(о), -цьк-, цтв(о), -зьк-, зтв(о)».	У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ. У розділі «Лексикологія» до теми «Активна і пасивна лексика» додано пароніми. У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ. У розділі «Лексикологія» до теми «Активна і пасивна лексика» додано пароніми».		У підрозділі «Іменник», у «Внутрішньопред-метних зв’язках» (Культура мовлення) поданий матеріал відредаговано, уточнено список іменників із метою запобігання помилкам у визначенні роду. У «Міжпредметних зв’язках» до підрозділу «Числівник» уточнено матеріал щодо правильного використання відмінкових форм числівників.
7	У розділі «Види робіт» у підрозділі «Відтворення готового тексту» спрощено види переказів: стислий замінено на вибірковий переказ тексту наукового стилю (усно); у підпункті «Письмо» спрощено на такі види переказів: «Докладний переказ тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі»; «Стислий переказ розповідного тексту про виконання певних дій у художньому стилі». У розділі «Види робіт», зокрема «Монологічне мовлення» серед творів спрощено «Твір-опис дій на основі власних спостережень у художньому стилі» (усно); «Твір-опис дій» спрощено на «Твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі (приготування обіду, моделювання, малювання, шиття, вишивання тощо.	У розділі «Відомості про мовлення» вилучено ознайомлювальне читання (практично). У розділі «Відомості про мовлення» у підрозділі «Відтворення готового тексту» вилучено докладний переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини в художньому cтилі (письмово). У розділі «Види робіт», зокрема «Монологічне мовлення», серед творів вилучено «Твір-опис зовнішності людини в художньому стилі (усно)»; «Твір-роздум дискусійного характеру публіцистичного стилю». У розділі «Морфологія. Орфографія» у підрозділах вилучено: «Прийменник» - «Непохідні і похідні прийменники»; «Частка» - «Розряди часток за значенням»; «Вигук» - «Групи вигуків за значенням. У розділі «Морфологія. Орфо-графія» у «Внутрішньопредмет-них зв’язках» «Дієслово» – вилучено «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)»; «Дієприкметник і Дієприслівник» – «Лексикологія», «Синтаксис. Пунктуація», «Текст (риторичний аспект)»; «Прислівник» – «Синтаксис», «Текст (риторичний аспект)»; Прийменник - «Текст (риторичний аспект)»; Сполучник, Частка Вигук – «Синтаксис», «Текст (риторичний аспект)».	У розділі «Відомості про мовлення», у підрозділі відтворення готового тексту» до виду переказу «Докладний переказ тексту публіцистичного стилю мовлення (усно)» додано «…з елементами роздуму». У підрозділі «Прийменник» додано «Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника».		У розділі «Відомості про мовлення», зокрема «Аудіювання», відкоректовано матеріал у такій редакції: «Розрізнення на слух відомої й нової інформації, поділ прослуханого тексту на частини, розуміння логічного й емоційно-оцінного компонентів його змісту, сприймання на слух прямо не виражених оцінок та емоцій».   У мовній змістовій лінії змінено вступний урок на: «Літературна норма української мови» і відповідно внесено зміни в державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів: «Учень (учениця): усвідомлює поняття літературна мова, літературна норма; розрізняє поняття літературна мова й діалекти».

Зміст програми для 8–9 класів за програмою з української мови для 5–12 класів теж зазнав розвантаження на основі врахування такого ж підходу, як і до програми для 5–9 класів, а саме: як у мовленнєвій, так і мовній змістових лініях спрощено й вилучено теми, які не є важливими у формуванні в учнів комунікативної компетентності, що передбачає готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті. Тож зазначені зміни для 8–9 класів стосуються обох програм: для 5–9 та 5–12 класів.

Клас	Спрощено тему	Вилучено тему	Додано тему	Перенесено тему	Змінено формулювання тексту програми
8	У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту» спрощено шляхом заміни виду роботи: «Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в науковому стилі» (усно) замінено на «в художньому»; «Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі» (письмово) замінено на «докладний переказ».	У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту» вилучено стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі (усно); докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням (письмово). У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Створення власних висловлень» вилучено «Твір-оповідання на основі почутого (з обрамленням)». У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» вилучено матеріал на повторення про словосполучення й речення; члени речення (також однорідні); звертання; вставні слова, просте й складне речення; пряма мова й діалог. З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення», вилучено «Види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням речення (повторення)», «Речення поширені і непоширені». У всіх розділах програми для 8 класу в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».	У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» додано на повторення теми: «Лексикологія. Фразеологія. Морфологія. Основні правила правопису (за вибором учителя; внесено відповідні зміни в державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. У розділі «Складнопідряд-не речення» додано тему «Підрядні сполучники й сполучні слова в складнопідрядних реченнях.	З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучен-ня. Речення» перенесено теми «Порядок слів у реченні. Логічний наголос», «Речення двоскладні й односкладні» до підрозділу «Просте речення».	Здійснено перерозподіл годин: знято 2 год. із теми «Речення із звертаннями, вставними словами (словосполучення-ми, реченнями)» і додано до теми «Речення з відокремленими членами».
9	У розділі «Повторення вивченого у 8 класі. Просте неускладнене й ускладнене речення» у рубриці «Внутрішньопредмет-ні зв’язки» спрощено представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Культура мовлення й стилістика», «Текст (риторичний аспект)». У розділах «Синтаксис. Пунктуація» Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)», «Складне речення і його ознаки», «Безсполучникове складне речення», «Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку» у рубриці «Внутрішньопредмет-ні зв’язки» спрощено представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».	У розділі «Відомості про мовлення» вилучено матеріал про текст, основні ознаки його, види міжфразних зв’язків. У підрозділі «Монологічне мовлення: вилучено: твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на морально-етичну тему (усно); твір в публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему (письмово).			Здійснено перерозподіл годин (1 год. знято з підрозділу «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»), додано до «Повторення й систематизація вивченого» у кінці року. У розділі «Пряма й непряма мова як засоби передачі чужої мови» внесено уточнювальні правки: «Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)». У розділі «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності» внесено уточнювальні правки: «Будова  тексту», «Повторення вивчених розділових знаків у простому й складному реченнях».

Визначаючи методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу на уроках української мови в усіх класах, зокрема і в сьомому, одним із основних завдань має бути: навчити учнів застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у процесі навчання. Тому на перший план виходить діяльнісний підхід у навчанні з акцентом на способах діяльності, уміннях і навичках; розвиток уміння сприймати інформацію особистісно, інтерпретувати й оцінювати її залежно від власної картини світу, рівня розвитку.

У мовленнєвій змістовій лінії програми з української мови в 7 класі уточнено деякі види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання, спрощено види переказів, творів і зменшено кількість їх із метою вивільнення часу для роботи над удосконаленням письмових власних висловлень, внесено певні зміни до вимог щодо рівня мовленнєвої компетентності учнів сьомого класу.

З огляду на те, що у формуванні мовленнєвої компетентності семикласників у процесі сприймання усних і письмових текстів чільне місце посідає аудіювання й читання мовчки, то успішне опанування їх передбачає регулярне використання спеціально підготовлених учителем цілеспрямованих завдань із розвитку в учнів умінь слухати-розуміти, читати-розуміти, аналізувати й оцінювати усні й письмові висловлення (розуміти фактичний зміст, особливості будови текстів, визначати тему й основну думку, причинно-наслідкові зв’язки, основну й другорядну інформацію, зображувально-виражальні засоби), висловлювати своє ставлення до почутого й прочитаного, критично формулювати власні судження.

У програмі в 7 класі на формування й розвиток аудіативних і читацьких умінь (уголос і мовчки) виділяються по 1 год. на рік, не враховуючи проведення тестового контролю за рівнем навчальних досягнень семикласників з аудіювання й читання мовчки, для цієї роботи спеціальних годин не відведено.

У мовній змістовій лінії в 7 класі на вивчення розділу «Морфологія» зменшено кількість годин: дієслово (20/17), дієприкметник (12/10), прислівник (14/13), прийменник (4/3), сполучник (4/3), частка (5/4), вигук (2/1) (у чисельнику подано стару кількість годин, а в знаменнику нову).

Зауважимо, що кількість годин, які виділяються в програмі на вивчення української мови в основній школі, розподілено таким чином:

5 клас	6 клас	7 клас	8 клас	9 клас
3,5 (122 год., 10 год. – резерв для використання на розсуд учителя)	3,5 (122 год., 6 год. – резерв для використання на розсуд учителя)	2,5 (88 год., 3 год. – резерв для використання на розсуд учителя)	2 (70 год., 4 год. – резерв для використання на розсуд учителя)	2 (70 год, 4 год. – резерв для використання на розсуд учителя)

Відповідно до визначеної кількості годин кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.

Фронтальні види контрольних робіт

Форми контролю	5		6		7		8		9
	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми*	4	4	4	4	3	3	2	2	2	2
Письмо: переказ	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
твір	–	1	–	1	–	1	1	1	1	1
Правопис: диктант**	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Аудіювання*	–	1	–	1	–	1	–	1	–	1
Читання мовчки*	1	–	1	–	1	–	1	–	1	–

Фронтальні види контрольних робіт (10–11класи)

(рівень стандарту, академічний рівень)

Форми контролю
	10		11
	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми*	2	2	2	2
Письмо: переказ	1	1	1	1
твір	1	-	1	-
Правопис: диктант**	1	1	1	1
Аудіювання*	–	1	–	1
Читання мовчки*	1	–	1	–

Фронтальні види контрольних робіт 10–11 класи

(філологічний напрям: профіль – українська філологія)

Форми контролю
	10		11
	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми*	3	3	3	3
Письмо: переказ	1	1	1	1
твір	1	1	1	1
Правопис: диктант**	1	1	1	1
Аудіювання*	1	1	1	1
Читання мовчки*	1	-	1	-

* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи.

Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами: 5–9 класи – по два зошити; 10–11 класи – по одному зошиту.

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української мови перевіряють: у 5–6 класах – двічі на тиждень; у 7–9 класах – 2–3 рази на місяць; у 10–11 класах – двічі на місяць. Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

Звертаємо увагу вчителів і на такі методичні особливості, як:

1. Новими в чинній програмі для 7 класу є тема вступного уроку “Літературна норма української мови” та тема “Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника”. На вступному уроці “Літературна норма української мови” учні мають усвідомити поняття “літературна мова” й “літературна норма”, а також з’ясувати відмінності між літературною мовою й діалектами. Визначення літературної мови й літературної норми бажано записати в робочі зошити. Учитель повинен розповісти про ті мовні елементи, що виходять за рамки літературної мови й пояснити, чому їх слід уникати у своєму мовленні. Переконливою настановою у зв’язку з цим стане вірш М. Рильського “Мова”, аналіз якого дає чітке розуміння названих вище понять через алегоричні образи: виноградна лоза – літературна мова; бур’ян – ненормативні елементи (просторічні слова, жаргонізми, лайлива лексика тощо).

Слід розкрити загальне уявлення про норми літературної мови й навести типові приклади, як-от:

• орфоепічні норми (вимовляємо [мийуц¢:а], а не [мийут¢с¢а]; у слові “випадок” наголошуємо не другий, а перший склад тощо);
• лексичні норми (кажемо не “міроприємство”, а “захід”; не “слідуючий”, а “наступний” тощо);
• граматичні норми (кажемо не “два фахівця”, а “два фахівці”; узгоджуємо дієслово “навчати” з іменником не давального, а родового відмінка – “навчати музики” тощо);
• стилістичні норми (пестливі форми “таточко”, “кошенятко” вживаємо в розмовному й художньому стилях і ні в якому разі не використовуємо їх у науковому чи офіційно-діловому).

Приклади діалектної мови можна взяти з підручника української літератури (у такий спосіб буде зреалізовано ще й міжпредметні зв’язки). Для цього радимо провести спостереження за мовними особливостями коломийок, у яких чимало діалектних слів (ґазда, плай, бульба). Готуючись до першого уроку української мови в 7 класі, словесник може скористатися матеріалом за таким посиланням у мережі Інтернет: http://subject.com.ua/reference/mova/professional/1.html .

2. Розглядаючи тему “Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника”, радимо розповісти про те, з якими відмінками вживаються найпоширеніші в мовленні прийменники, напр.: прийменник від (од) – з родовим відмінком: від озера, од воріт; прийменник з (зі, із) – з родовим, знахідним й орудним тощо. Слід звернути увагу на типові помилкові використання прийменників на зразок “сміятися над братом” (“сміятися з брата”), “розставити по алфавіту” (“розставити за алфавітом”) тощо. Матеріал про зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника можна знайти в мережі Інтернет за посиланням http://litmisto.org.ua/?p=6476 або http://pravila-uk-mova.at.ua/index/prijmennik/0-17.

Керівникам міських (районних) та шкільних методичних об’єднань учителів української мови і літератури радимо обговорити в ході засідань та виробити методичні рекомендації для вчителів щодо таких проблем: 

1. Методичне забезпечення сучасного уроку української мови (української літератури).
2. Створення міського (районного), шкільного банку текстів для диктантів і переказів за різними темами і для різних класів, об’єднаних тезою: «Національно свідома, патріотично налаштована молодь – надія України, запорука її достойного майбутнього».
3. Ефективні форми і методи роботи з класом на уроці української мови (літератури) з урахуванням вікових особливостей учнів.
4. Методичний супровід розвитку в учнів умінь грамотно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою різних видів складних речень.
5. Ефективні форми проведення настановчо-мотиваційного етапу уроку української мови (літератури) з метою забезпечення мотиваційно-емоційної готовності учнів до навчання.
6. Методичний та практичний (обмін досвідом) супровід роботи молодих учителів щодо виявлення й подолання причин низької орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів.
7. Залучення учнів до читання художньої літератури як середовища духовного зростання й особистого розвитку.
8. Методичні знахідки вчителів щодо формування в учнів умінь оцінювання значущості художніх творів.
9. Представлення та методичний аналіз ефективності й доцільності сучасних популярних форм навчальної роботи на уроках української мови (літератури): дослідницькі проекти, літературні монтажі, уроки-сценарії сучасного прочитання творів, проблемні мовні ситуації, комп’ютерні ігри на основі знань української мови і літератури, інформаційні включення (медіа та комп’ютерні «цитати», графічні технології) тощо.
10. Обмін досвідом роботи учителів щодо навчання учнів написанню власного висловлення відповідно до вимог ЗНО. Запобігання змішуванню різних форм творчих робіт учнів (твір, твір-мініатюра, есе, власне висловлення тощо).
11. Шляхи до успіху педагога.
12. Художня (прозова, поетична, мальовнича, музична тощо) творчість учителя української мови і літератури та презентація його таланту в конкурсах професійної майстерності й науково-методичних виданнях.
13. Методичний супровід професійного становлення молодих учителів української мови та літератури на рівні шкільного та міського (районного) методичних об’єднань.
14. Система роботи міського (районного) та шкільного методичного об’єднання щодо забезпечення професійного розвитку учителів української мови і літератури.
15. Програма науково-методичних заходів міста (району), навчального закладу, спрямованих на підвищення ефективності навчання учнів української мови і літератури.

Рекомендуємо вчителям та працівникам методичних служб звернутися до Методичних рекомендацій, розроблених Українським центром оцінювання якості освіти, розміщених на відповідному сайті та сайті Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти:

1. Власне висловлення. Інструктивно-методичні матеріали для підготовки екзаменаторів із перевірки відкритих завдань зовнішнього незалежного оцінювання 2015 року з української мови і літератури. – Київ, 2015. – 60 с.
2. Читання й аналіз тексту. Інструктивно-методичні матеріали для підготовки екзаменаторів із перевірки відкритих завдань з короткою відповіддю зовнішнього незалежного оцінювання 2015 року з української мови і літератури – Київ, 2015. – 112 с.

Актуальними для вчителя залишаються науково-методичний журнал «Дивослово», фахові періодичні видання видавництва «Шкільний світ».