Відповідно до плану роботи Луганського ОІППО на 2018 рік 26 грудня була проведена вчена рада, на якій заслухали звіт Світлани Кременчуцької, заступника директора з навчально-виховної роботи Кремінської загальноосвітньої школи I–III ступенів № 4 Кремінської районної ради Луганської області, про перебіг та результати дослідно-експериментальної роботи за темою «Розвиток здоров’язбережувальної компетентності учасників навчально-виховного процесу засобами доров’язбережувальних, оздоровчих технологій та технологій навчання здоровʼя».

Учена рада констатує, що дослідно-експериментальна робота здійснювалась відповідно до наказу Управління освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації «Про продовження статусу експериментального навчального закладу регіонального рівня Кремінської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 4 Кремінської районної ради Луганської області» № 89 від 11.02.2014 р.

Дослідно-експериментальна робота проводилась за затвердженою програмою, у якій передбачалось теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка технологій розвитку здоров’язбережувальної компетентності учасників навчально-виховного процесу.

Дослідження здійснювалось у п’ять етапів: підготовчий (січень – травень 2014 р.), діагностико-концептуальний етап (червень 2014 р. – травень 2015 р.), етап реалізації (червень 2015 р. – грудень 2016 р.), узагальнювальний етап (січень 2017 р. – травень 2017 р.), коректувальний етап (червень 2017 р. – грудень 2018 р.).

Завданнями дослідно-експериментальної роботи передбачались аналіз стану дослідженості проблеми розвитку здоров’язбережувальної компетентності учасників навчально-виховного процесу; уточнення складників поняття здоров’язбережувальна компетентність учасників навчально-виховного процесу; визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості здоров’язбережувальної компетентності учасників навчально-виховного процесу; визначення та експериментальна перевірка ефективності обраних здоров’язбережувальних, оздоровчих технологій, технологій навчання здоровʼя в розвитку здоров’язбережувальної компетентності учасників освітнього процесу.

У межах реалізації програми дослідження використовувались такі методи:

1) теоретичні (опрацювання публікацій, які стосуються проблеми експерименту, з подальшим визначенням базових теоретичних положень, підходів до формування та розвитку здоровʼязбережувальної компетентності учасників навчально-виховного процесу);

2) загальнологічні методи й прийоми (аналіз, синтез, абстрагування, індукція, дедукція, моделювання, узагальнення);

3) імовірнісні (статистичні) (математична обробка результатів експериментальної роботи та їх інтерпретація для перевірки гіпотези дослідження);

4) емпіричні (спостереження, вимірювання, моделювання, прогнозування, бесіда, інтерв’ювання, анкетування, ранжування).

З метою обґрунтування достовірності отриманих результатів проводилась діагностика:1) рівня готовності педагогічного колективу до здійснення дослідно-експериментальної роботи; 2) рівня сформованості здоров’язбережувальної компетентності учасників навчально-виховного процесу (учителі, учні, батьки) за знаннієвим, ціннісним та діяльнісним критеріями;3) рівня захворюваності та стану психічного здоров’я учнів. У результаті впровадження дослідно-експериментальної програми:

• відбулись зміни в організації освітнього процесу, визначені резерви підвищення його ефективності щодо формування здоровʼязбережувальної компетентності учасників освітнього процесу;
• в освітній процес впроваджена система здоров’язбережувальних, оздоровчих технологій та технологій навчання здоровʼя;
• доведено, що формування здоровʼязбережувальної компетентності учасників освітнього процесу об’єднує в собі всі напрями діяльності школи з формування, збереження та зміцнення їхнього здоров’я за всіма складниками;
• на засадах сформованої здоровʼязбережувальної компетентності створено сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання), оптимальної організації освітнього процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
• реалізована компонента «Освіта на засадах життєвих навичок» як основа здоровʼязбережувальної компетентності учасника освітнього процесу.

Діагностика рівня сформованості здоровʼязбережувальної компетентності виявила позитивну динаміку за всіма визначеними критеріями.Кількість учасників освітнього процесу з високим рівнем сформованості здоровʼязбережувальної компетентності:-   серед учителів: на початку експерименту становила 33,83 %, після завершення – 40,83;-    серед батьків: 25 % та 33,13 % відповідно;-    серед учнів початкової ланки: 7,93 % та 11,63 % відповідно;-   серед учнів середньої ланки: 19,53 % та 34,1 % відповідно;-   серед учнів старшої ланки: 29,63 % та 39,13 % відповідно.

Представлені матеріали забезпечують унесок у розвиток інноваційної педагогічної практики освітніх закладів Луганської області щодо методико-технологічного забезпечення розвитку здоров’язбережувальної компетентності учасників освітнього процесу.