У м. Сєвєродонецьку Луганської області 15 жовтня 2015 року був проведений перший етап проекту професійного розвитку «Реалізація завдань освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти». У проекті, який організувала кафедра педагогіки та психології Луганського ОІППО, взяли участь  керівники методичних об’єднань вихователів ДНЗ Луганської області.

Перший етап проекту був присвячений питанням організації роботи за освітніми лінями «Особистість дитини» та «Дитина в соціумі». Із педагогами працювали Наталія Чумак, методист кафедри педагогіки та психології з дошкільної освіти ЛОІППО, та Віта Байдик, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри педагогіки та психології ЛОІППО.

Деталі

Категорія: Проєкти проф розвитку

Детальніше...

Проєкти професійного розвитку

На засадах теорії розвитку професіоналізму та компетентнісного підходу в ЛОІППО розроблено та апробовано нову технологію післядипломної педагогічної освіти – проєкти професійного розвитку керівників та педагогічних працівників. Технологія проєктів професійного розвитку в системі післядипломної педагогічної освіти в міжкурсовий період стає провідною, оскільки дозволяє здійснити взаємозв’язок наукового знання та освітньої практики. Технологія проєктів професійного розвитку спрямована на опанування певних компетентностей, затребуваних освітньою практикою, а також задовольняє потреби педагогів у самоосвіті, створює передумови професійного розвитку в інформаційному освітньому середовищі. Для післядипломної педагогічної освіти технологія проєктів професійного розвитку дає реальну можливість налагодити постійний контакт між педагогами та науково-методичними структурами післядипломної освіти, організувати самоосвіту педагогів у міжкурсовий період та орієнтувати їх стосовно змісту, форм навчання, системи ціннісних орієнтацій, засобів комунікації; формувати потребу в неперервній освіті протягом усього життя.

Проєкти професійного розвитку педагогів – це спеціально сконструйоване розвивальне професійне середовище, яке спрямоване на створення системи безперервної освіти. У проєктах професійного розвитку реалізується трирівнева структура системи безперервної освіти в міжкурсовий період: інститут готує та сертифікує тренерів, консультантів, експертів, тьюторів, які потім взаємодіють у методичних кабінетах (центрах) та методичних об’єднаннях безпосередньо з педагогами в процесі формування необхідних компетентностей. У такій системі постійно діє важливий канал впливу інституту на розвиток професіоналізму педагогів області, формується мережа науково-методичної роботи в її сучасному розумінні, формах, з новим змістом та технологіями.

За визначенням Расела Д. Арчібальда, одного з визнаних класиків управління проектами, проект – це комплекс зусиль, які реалізують із метою одержання конкретних унікальних результатів у межах відведеного часу й у межах затвердженого бюджету, що виділяється на оплату ресурсів, які використовуються або споживаються під час виконання проекту [644].

Різні джерела по різному формулюють поняття проекту. Усі ці визначення спільні в одному – проект є комплексом дій, спрямованих на одержання унікального результату, що може бути продуктом чи послугою. Суть результату – його зміст. Для професійного розвитку керівників і педагогічних працівників це набуття компетентностей.

Проекти як види діяльності щодо розвитку професіоналізму мають ряд спільних ознак, властивостей, що й робить їх проектами, а саме: спрямованість на досягнення конкретних цілей; координація виконання взаємозалежних дій; обмеженість тривалості у часі, з певним початком і кінцем; певною мірою неповторність й унікальність. Ці властивості відрізняють проекти від інших видів діяльності, кожна з властивостей має важливий внутрішній зміст.

Спрямованість на досягнення мети. Проекти спрямовані на отримання певних результатів, на досягнення мети. Наприклад, метою професійного розвитку педагогів, пов’язаного з формуванням інформаційно-комунікативних компетентностей, може бути розроблення методики викладання профільних курсів «Основи візуального програмування» та «Microsoft Excel у профільному навчанні». Проміжними цілями може бути створення підпрограм, обробка масивів, розроблення методики розв’язування задач в Excel, статистична обробка експериментальних даних тощо. У розробці методики розв’язування задач в Excel також можуть бути виділені цілі нижчого рівня. Той факт, що проекти орієнтовані на досягнення мети, тобто є цілеспрямованими системами, має величезний внутрішній зміст для управління ними. Насамперед він припускає, що важливою рисою управління проектами є точне визначення й формулювання цілей, починаючи з вищого рівня, а потім поступово спускаючись до найдеталізованіших цілей і завдань.

Спрямованість на виконання взаємозалежних дій. Проекти складні вже за самою своєю суттю. Вони містять у собі виконання численних взаємозалежних дій. Деякі проміжні завдання не можуть бути реалізованими, поки не завершені інші завдання; деякі завдання можуть здійснюватися лише паралельно. Тобто, якщо порушається синхронізація виконання різних завдань, весь проект може бути поставлений під загрозу. Якщо замислитися над цією характеристикою проекту, стає очевидним, що проект – це система, тобто ціле, що складається із взаємозалежних частин, причому система складна й динамічна, а тому вимагає особливих підходів до управління.

Обмежена тривалість у часі. Обмеженість у часі означає, що у будь – якого проекту є чіткий початок і чітке завершення. Проекти не є постійною діяльністю. Завершення настає в одному з наступних випадків: досягнути мети проекту; цілі проекту не будуть або не можуть бути досягнутими; зникла необхідність у проекті, він припиняється.

Більшість проектів виконуються для досягнення стійкого, тривалого результату. Так, результатом проекту професійного розвитку вчителів біології з теми «Методика формування біологічних понять» стає їх методологічна, дидактична компетенція як «живе знання», знання, яке поступово «обростаючи» об’єктивними і суб’єктивними смислами, оживає у внутрішньому світі педагогів у процесі освітньої практики та формує методичну компетентність.

Значна частина зусиль при роботі із проектом спрямована саме на забезпечення того, щоб проект був завершений у намічений час.

Унікальність. Проекти – це заходи певною мірою неповторні й одноразові. У результаті виконання проекту можна отримати освітній продукт, характеристики якого можна виміряти; здатність надати практичні послуги; наслідки або документи, наприклад, у результаті реалізації дослідницького проекту отримані дані, які можна використати для визначення наявності тенденції у професійному розвитку педагогів.

Таким чином, проект – це план, послідовність конкретних дій, обмежених у часі, які спрямовані на досягнення конкретних результатів (змін). Проектування пов’язане із моделюванням професійної компетентності педагогів як результатом реалізації проекту. Він виконує функцію засобу вирішення проблеми на основі свідомого прийняття педагогом як суб’єктом мети проектної діяльності. Проект професійного розвитку забезпечує здатність педагогів до практичної діяльності, будується за алгоритмами практики, а функціонує у вигляді моделі.

Прикладами проектів професійного розвитку є розроблення нової послуги або освітнього продукту; здійснення змін у структурі, кадрах або стилі управління сучасним навчальним закладом; введення нової процедури або нового процесу, інновації в освіті.

Для виконання вимог до проектів професійного розвитку необхідно знайти оптимальне сполучення між цілями, термінами, витратами, якістю й іншими характеристиками проекту. З цією метою проектами професійного розвитку педагогічних працівників необхідно управляти.

Управління проектами – це застосування знань, навичок, інструментів і методів для виконання вимог, що пред’являються до проекту. До управління проектом належить визначення вимог, встановлення чітких і досяжних цілей; врівноваження суперечливих вимог за якістю, змістом, технологіями, часом і обсягом затрат; корегування характеристик, планів і підходу відповідно до думки та очікувань учасників проекту.

Кожний проект професійного розвитку триває 0,5 кредиту (18 годин) і складається з трьох модулів (6 годин кожний).

Проекти професійного розвитку розробляють методисти та викладачі  інституту післядипломної педагогічної освіти. Він включає обґрунтування (цільова група, теоретичні засади, мета і завдання), діагностичний інструментарій для вимірювання рівня розвитку компетентностей на початку та на етапі завершення проекту, навчальний план і графік занять, навчальні матеріали (у тому числі, з використанням ІКТ).

Принциповим є врахування самостійного вибору педагогами щодо участі в тому чи іншому проекті професійного розвитку, а також надання можливості отримання сертифікату за умови виконання всіх завдань, передбачених проектом.

Керівниками проектів професійного розвитку є вчені, завідувачі кафедр інституту, викладачі, методисти, які розробляють проекти, здійснюють апробацію, організують моніторинг проміжних результатів, здійснюють аналіз показників сформованості компетентностей за кінцевими результатами. Викладачі та методисти в проектах професійного розвитку виконують функції андрагогів, здійснюють андрагогічний підхід до професійного розвитку керівників і педагогічних працівників.

Тематика та терміни проведення проектів професійного розвитку зазначаються в окремому розділі річного плану інституту, затверджуються вченою радою. Кожний проект професійного розвитку має свій окремий бюджет, який складається з витрат на оплату роботи викладачів, видання методичних рекомендацій, придбання канцтоварів, за необхідності – витрат на послуги зв’язку та транспорт.

Підготовка проектів професійного розвитку базується на таких ключових питаннях:

- чому ми це робимо?

- які завдання на рівні навчального закладу підтримує цей проект?

- яким чином даний проект узгоджується з іншими напрямами професійного розвитку педагога?

- які показники мають виявити набуття відповідної компетентності?

- хто є цільовою аудиторією проекту?

- кого необхідно залучити до участі та проведення проекту?

- яка послідовність наших дій? які ресурси необхідні для проведенні проекту?

Досвід Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти свідчить, що проекти професійного розвитку можуть розроблятись для певної категорії педагогів (наприклад, учителів, які викладають основи екології у профільних старших класах), або для вчителів, які працюють за певною проблемою (наприклад, педагогів, які організують діяльність дитячих громадських об’єднань), або для тренерів, які потім зможуть працювати за опанованою технологією в методичних об’єднаннях, реалізувати здобуте у власному досвіді, транслювати колегам на рівні особистих стосунків тощо.

Початку проекту передує обов’язкове здійснення діагностичного супроводу професійного розвитку педагогів, який передбачає системне вивчення їхніх професійних запитів. Упровадження проектів професійного розвитку в ролі тренерів можуть здійснювати керівники міських (районних) та шкільних методичних об’єднань, вчителі вищої категорії, викладачі, методисти інституту та інші спеціалісти.

Технологія проекту професійного розвитку дозволяє організувати процес навчання так, щоб учасники проектів стали співавторами процесу власного навчання. Для керівників проектів професійного розвитку педагогів важливо виділити характерні риси проектного навчання, зрозуміти, чим він відрізняється від традиційного навчання.

Досвід проведення проектів професійного розвитку дає можливість назвати цілий ряд принципових відмінностей:

1. Навчання на відміну від отримання «готових» знань. Традиційна система навчання зосереджується на передачі педагогам набору знань, тоді як проектне навчання орієнтоване на розкриття додаткових практичних можливостей у результаті засвоєння нових умінь і навичок.
2. Застосування знань на відміну від вивчення конкретних ситуацій. Традиційна система навчання звернена в минуле, зорієнтована на «конкретні рецепти» для будь-якої педагогічної ситуації, а проектне навчання орієнтоване на вирішення актуальних практичних проблем, досягнення конкретних результатів «тут і зараз», засвоєння нових методів, тобто, орієнтоване на майбутнє.
3. Посилення уваги до змісту та інтерактивності навчання на відміну від акценту на «правильній методиці» навчання. У традиційному навчанні основну роль грає лекційна форма подачі матеріалу, за якої педагог пасивно сприймає інформацію, натомість у проектному навчанні застосовуються активні методи навчання, педагог бере участь в отриманні нових знань, формуванні нових умінь і навичок.
4. Отримання практично значущого результату на відміну від пошуку «правильної відповіді». Якщо для традиційної системи навчання типовим є «правильно – неправильно», то проектне навчання дозволяє знайти більше варіантів вирішення педагогічної ситуації, провести експертизу ухваленого рішення.
5. Викладач – організатор, фасилітатор, консультант на відміну від лектора – носія інформації. У рамках традиційного навчання завдання викладача – передати слухачам накопичену людством мудрість. У проектному навчанні викладач є скоріше партнером, його завдання – організувати навчальний процес так, щоб слухачі ставали співавторами процесу власного навчання.
6. Самоконтроль на відміну від контролю. У традиційному навчанні результат контролює викладач, а у проектному – той, хто навчається, він є суб'єктом, який контролює ступінь досягнення поставлених цілей.
7. Цілі навчання конкретні на відміну від загальних. Для традиційної системи навчання характерні «розмиті», віддалені цілі – засвоєння, формування, вивчення, навчання «про запас». Для проектного навчання характерні попередня оцінка потреб у навчанні, орієнтація на формування конкретних вмінь і навичок, необхідних для виконання чітко поставлених педагогічних завдань. Саме в цьому – запорука його ефективності.

Управління проектами професійного розвитку педагогічних працівників у міжкурсовий період має певну специфіку, яка полягає в тому, що проекти ґрунтуються на сукупності компетентностей: методологічних, методичних, дидактичних, психологічних, правових, комунікативних, соціальних, фахових та інших. Методологією управління проектами є «принцип успіху», створення мотиваційної основи, зацікавленості конкретними напрямами роботи, а також створення умов для вибору індивідуальної освітньої траєкторії, врахування принципів організації науково-методичної роботи в міжкурсовий період: динамізм, варіативність, модульність, взаємодія, масовість, практичну спрямованість, результативність.

Методисти методичних кабінетів, керівники методичних об’єднань, творчо працюючі педагоги, підготовлені в проектах професійного розвитку як тренери, консультанти, експерти, тьютори, є нашими партнерами – андрагогами, діяльність яких дозволяє за науково-методичним супроводом інституту охопити системою безперервної освіти в міжкурсовий період великий загал педагогів області.

Розроблено такі типи проектів професійного розвитку:

• методичний (для методистів МК, керівників МО);
• функціональний (для тренерів, тьюторів, експертів, консультантів);
• рівневий (за рівнями диференціації педагогічних кадрів);
• тематичний (за запитами і замовленнями педагогів);
• самоосвітній (для науково-методичного супроводу самоосвіти);
• організаційний (для розвитку шкільної організації);
• управлінський (для керівників ЗНЗ);

Впровадження технології проекту професійного розвитку керівників та педагогів у практику післядипломної педагогічної освіти залежить від конкретних умов, можливі різні її варіанти.

Зміст підготовки керівників та педагогів за технологією проекту професійного розвитку має враховувати сучасний соціально-економічний контекст модернізації освіти, а також особистісні запити. На це слід звернути увагу, опрацьовуючи відповідні програми навчання вчителів як на курсах підвищення кваліфікації, так і в міжкурсовий період. Крім основних тем, вивчення яких передбачається всіма слухачами, можна виокремити ті, що будуть вивчатися із застосуванням групових форм навчання, а також ті, які будуть винесені на індивідуальні консультації.

Зазначена технологія потребує використання інтерактивних методик, які дозволяють забезпечити врахування потреб освітньої практики, взаємодію та партнерство в навчанні. Інтерактивні методики допоможуть також у розв’язанні ситуацій, які викликають труднощі в управлінській та професійній педагогічній діяльності, та при аналізі й систематизації практичного досвіду.

Навчання керівників та педагогів загальноосвітніх навчальних закладів у післядипломній педагогічній освіті зумовлює необхідність спеціальної підготовки андрагогів, які б володіли знаннями та вміннями роботи з дорослою аудиторією досвідчених фахівців. Найчастіше провідна позиція в цьому належить інститутам післядипломної педагогічної освіти, працівники яких не тільки самі оволодівають необхідними знаннями та вміннями, а й залучають до цього спеціалістів методичних кабінетів, керівників методичних об’єднань.

Організація навчання за наведеною технологією є більш ефективною за умови впровадження андрагогічного циклу, який поєднує курси підвищення кваліфікації та міжкурсовий період у неперервний процес професійного розвитку. Доцільно, щоб на курсах підвищення кваліфікації вивчались найбільш складні теми теоретичного спрямування, а в міжкурсовий період акцент було зроблено на тому змісті, який віддзеркалює практичний педагогічний досвід.

Завершальним етапом впровадження технології проекту професійного розвитку має бути діагностика рівня набутих компетентностей. Це підвищує вмотивованість професійного розвитку, дозволяє забезпечити особистісний підхід у роботі з керівниками та педагогами. Для спеціалістів у галузі післядипломної педагогічної освіти аналіз таких матеріалів дає можливість подальшого вдосконалення самої технології.

Отже, стрімке просування освіти до євроінтеграції, прискорення процесу модернізації загальної середньої освіти зумовило актуальність проблеми створення та запровадження інноваційних технологій післядипломної педагогічної освіти керівників та педагогів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологія проекту професійного розвитку надає можливість забезпечити своєчасне виконання вимог державної освітньої політики, задоволення професійних запитів педагогів, можливість вибору ними змісту, форм та термінів участі в науково-методичній роботі.

Деталі

Категорія: Положення про проєкти

КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ

Проєкт професійного розвитку «Розробка власного освітнього проєкту: польський досвід» (для керівників і педагогів закладів освіти)

Проєкт професійного розвитку «Організаційно‑методична робота та професійна майстерність фахівців психологічної служби» (для працівників психологічної служби закладів освіти)

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

Проєкт професійного розвитку «Організація сексуального виховання дітей в умовах ЗДО» (для вихователів-методистів та вихователів ЗДО)

Проєкт професійного розвитку «Музичний продакшн – мистецтво створення музики за допомогою цифрових інструментів» (для вчителів музичного мистецтва ЗЗСО та музичних керівників ЗДО)

Проєкт професійного розвитку «Наступність між дошкільною та початковою ланками навчання як ключовий елемент взаємозв’язку»  (для педагогічних працівників ЗДО)

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН 
ТА МЕТОДИКИ ЇХ ВИКЛАДАННЯ 

Проєкт професійного розвитку «Українська національна ідея:  соціально-історичний аналіз і перспективи трансформації» (для педагогів  ЗЗСО)

Проєкт професійного розвитку «Художній текст – складник формування комунікативної компетенції» (для педагогів  ЗЗСО)

 КАФЕДРА ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН 
ТА МЕТОДИКИ ЇХ ВИКЛАДАННЯ

Проєкт професійного розвитку «Сучасний урок математики, фізики та астрономії компетентнісного спрямування» (для вчителів математики, фізики, астрономії ЗЗСО)

Проєкт професійного розвитку «Новий Державний стандарт базової середньої освіти: особливості реалізації природничої освітньої галузі» (для вчителів природничих дисциплін ЗЗСО)

Проєкт професійного розвитку «Сучасний урок з дисциплін природничої галузі  в контексті завдань НУШ» (для вчителів природничих дисциплін ЗЗСО)

Проєкт професійного розвитку «Цифрові інструменти в професійній діяльності вчителя природничо-математичних дисциплін» (для вчителів природничо-математичних дисциплін ЗЗСО)

Проєкт професійного розвитку «Інтеграційний потенціал інформатики як однієї з дисциплін STEM-циклу» (для вчителів інформатики ЗЗСО)

ОБЛАСНИЙ РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР ПІДТРИМКИ
ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Проєкт професійного розвитку «Формування емоційної стійкості учасників освітнього процесу в інклюзивному середовищі» (для педагогів, які працюють в інклюзивному просторі)

Деталі

Категорія: Проєкти

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

І. Керівники та педагогічні працівники закладів дошкільної освіти

«Система роботи закладу дошкільної освіти
щодо запобігання проявам насильства»

Термін реалізації проєкту професійного розвитку: березень – квітень 2021 року.

Мета: формування компетентностей керівників та педагогічних працівників закладів дошкільної освіти, необхідних для ефективної організації освітнього процесу та створення безпечного освітнього середовища, вільного від будь-яких проявів насильства, своєчасного запобігання та протидії проявам насильства щодо здобувачів дошкільної освіти.

Завдання проєкту: 

• ознайомити з основними напрямами реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії насильству та соціально-правового захисту дітей в Україні;
• підвищити обізнаність керівників і педагогічних працівників закладів дошкільної освіти та готовність до запобігання та протидії будь-яким проявам насильства стосовно дітей під час освітнього процесу;
• удосконалити здатність своєчасно виявляти постраждалих дітей від насильства, зокрема жорстокого поводження, домашнього насильства, булінгу / цькування;
• поглибити знання щодо причин, різних форм і проявів насильства, його  наслідків;
• розвинути навички ідентифікації ситуацій жорстокого поводження, насильства, домашнього насильства, булінгу / цькування;
• удосконалити здатності реагувати на випадки насильства відповідно до законодавства;
• опрацювати алгоритм виявлення, реагування на випадки насильства;
• сформувати вміння (розвивати навички) слухачів:
  – зі складання відповідно до законодавства України локальних документів закладів освіти щодо запобігання та протидії насильству;
  – з визначення структури та змісту системної профілактичної роботи із запобігання та протидії насильству для кожної цільової групи учасників освітнього процесу, здатності створювати та підтримувати здорове та безпечне інклюзивне освітнє середовище закладу дошкільної освіти.

Очікувані практичні результати: 

• підвищити обізнаність педагогічних працівників закладів дошкільної освіти про способи запобігання та протидії насильству стосовно здобувачів дошкільної освіти;
• набуття навичок ідентифікації постраждалих дітей від жорстокого поводження, домашнього насильства, булінгу щодо здобувачів дошкільної освіти;
• створення цілісного уявлення щодо організації безпечного освітнього середовища в закладі дошкільної освіти;
• сприяння наданню своєчасної допомоги, ефективної інформаційної підтримки учасникам освітнього процесу відповідно до основних засад у сфері захисту дітей від насильства;
• залучення учасників освітнього процесу до створення структурованого, безпечного інклюзивного освітнього середовища закладів дошкільної освіти;
• співпрацювати з різними суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству;
• розробка нормативних документів закладу освіти з питань запобігання та протидії насильству.

За результатами участі в ППР учасники отримають сертифікати.

ІІ. Учителі музичного мистецтва закладів загальної середньої освіти
та музичні керівники закладів дошкільної освіти

«Музично-ритмічний розвиток дітей засобами гри
на немелодичних інструментах»

Термін реалізації проєкту професійного розвитку: квітень – травень – червень 2021 року.

Мета: підвищення методичного та практичного рівнів професійної компетентності учасників проєкту, які реалізують мистецьку галузь у закладах загальної середньої освіти, до реалізації освітньої політики держави шляхом опанування новітніх практик, технологій, методик, форм, методів професійної діяльності на засадах інноваційних освітніх підходів.

Завдання проєкту: 

Систематизувати знання та сформувати розуміння щодо:

• інноваційної діяльності вчителів, які реалізують мистецьку галузь у закладах загальної середньої освіти;
• особливостей упровадження предметно-інтегративного підходу до мистецької освіти в умовах Нової української школи;
• ознайомлення з художньо-педагогічними технологіями на уроках мистецтва в початковій школі (інтегративні, проблемно-евристичні, інтерактивні, ігрові, сугестивні та арт-терапевтичні, інформаційні);

 Сформувати вміння (навички):

• працювати з типовими освітніми програмами (мистецька освітня галузь), створювати на їхній основі календарне планування уроків мистецтва, працювати з підручниками «Мистецтво»;
• обирати та застосувати сучасні методики, художньо-педагогічні технології на уроках мистецтва в освітньому процесі;
• активізувати розвиток музично-ритмічних здібностей дітей засобами гри на немелодичних (елементарних) інструментах.

 Розвинути якості / цінності / ставлення до:

• гнучкості до змін та постійного професійного розвитку;
• інноваційного мислення;
• розвитку творчого потенціалу особистості, самостійного критичного мислення, ціннісних орієнтацій;
• збагачення емоційно-почуттєвої сфери та розвитку художніх і загальних здібностей тощо.

Очікувані практичні результати:

• організація мистецької педагогічної діяльності на засадах компетентністного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, ігрового, інтегрованого підходів та принципів «педагогіки партнерства»;
• упровадження предметно-інтегративного підходу до мистецької освіти в закладах освіти;
• упровадження виконавської діяльності дітей на уроці, у позакласній роботі та у вільний час;
• використання сучасних методик, методів, форм і технологій під час навчання молодших школярів на уроках мистецтва;
• готовність до змін та інноваційної діяльності, гнучкість, постійний професійний розвиток.

За результатами участі в ППР учасники отримають сертифікати.

 ІІІ. Вихователі-методисти, вихователі закладів дошкільної освіти 
та вчителі початкових класів закладів загальної середньої освіти

«Неперервність і наступність у навчанні
між дошкільною та початковою ланками освіти»

Термін реалізації проєкту професійного розвитку: червень 2021 року. 

Мета: налагодження взаємодії між дошкільним та загальноосвітнім навчальним закладом на основі співпраці, у якій визначається мета, права й обов'язки дошкільного та загальноосвітнього  закладу освіти.

Завдання проєкту: 

• забезпечити неперервність здобуття дітьми освіти між дошкільною та початковими ланками;
• спрямувати тенденцію розвитку дошкільної та початкової освіти в умовах реформування на засадах Концепції Нової Української Школи;
• визначити пріоритетність особистісно орієнтованого, компетентністного, діяльнісного, середовищного підходів до розв’язання основних завдань.
• створення умов для формування партнерських відносин між педагогами та сім’ями;
• визначити шляхи досягнення ефективного партнерства між усіма учасниками освітнього процесу;
• навчити педагогів ЗДО та ЗЗСО навичкам конструктивної взаємодії з батьками.

Очікувані практичні результати: репрезентація досвіду позитивної партнерської взаємодії учасників освітнього процесу в наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.

За результатами участі в ППР учасники отримають сертифікати.

  ІV. Вихователі-методисти та вихователі ЗДО

«Організація сексуального виховання дітей в умовах ЗДО»

Термін реалізації проєкту професійного розвитку: березень – травень 2021 року.

Мета: формувати готовність педагогічних працівників до організації сексуального виховання дітей і сексуальної просвіти батьків в умовах ЗДО.

Завдання проєкту: 

• розвиток мотивації педагогічних працівників до організації сексуального виховання дітей дошкільного віку і сексуальної просвіти їх батьків;
• оволодіння теоретико-методологічними й нормативно-правовими засадами організації сексуального виховання дітей дошкільного віку та сексуальної просвіти їх батьків;
• формування здатності до самостійного проєктування, реалізації і рефлексії сексуального виховання дітей і сексуальної просвіти батьків в умовах ЗДО.

Очікувані практичні результати: 

• створення методичних розробок занять із сексуального виховання дитини в умовах ЗДО;
• створення методичних розробок для сексуальної просвіти батьків дітей дошкільного віку.

За результатами участі в ППР учасники отримають сертифікати.

КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ

 V. Керівники й педагоги закладів освіти

«Фандрейзинг та основи проєктної діяльності в закладах освіти: 
досвід європейських країн»

Термін реалізації проєкту професійного розвитку: травень 2021 року. 

Мета: скласти в учасників проєкту загальне уявлення щодо освітнього проєктного менеджменту та сформувати практичні навички розробки власних освітніх проєктів.

Завдання проєкту: 

• ознайомити учасників із категорійним апаратом фандрейзингової діяльності та проєктного менеджменту;
• викласти сучасні підходи, методи та основні інструменти  проєктного менеджменту; 
• виробити навички організаційно-управлінської діяльності щодо написання освітніх  проєктів;
• надати можливість отримати практичний досвід у заповненні  аплікаційної форми та написанні проєктів.

Очікувані практичні результати:

• набуття навичок пошуку грантів в інформаційному середовищі, їх аналіз та класифікація;
• структуроване та цілісне уявлення щодо організації проєктного менеджменту в освітньому закладі;
• розробка власної проєктної документації.

За результатами участі в ППР учасники отримають сертифікати.

VІ. Педагогічні працівники, які відповідають 
за організацію осередків гри «Джура»

«Школа виховників джур»

Термін реалізації проєкту професійного розвитку: серпень 2021 року.

Мета: професійний розвиток педагогічних працівників, які відповідають за організацію осередків гри «Джура»; підвищення компетентнісного рівня виховників у системі гри «Джура».

Завдання проєкту: 

• ознайомити учасників із сучасними концептуальними засадами патріотичного виховання;
• ознайомити з методологічними основами технологій пластового самоврядування колективів учнівської молоді на прикладах Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)»;
• сформувати навички оволодіння методикою неформальної освіти з метою системної організації гри (діяльність рою, створення та розгортання куреня);
• ознайомити з порядком формування куреня та проведення рольової гри – установчої ради із вибором патрона, барв, емблеми, напрямів діяльності, курінного та його заступника, старшини.

Очікувані практичні результати: набуття навичок організації гри (діяльності рою, створення та розгортання куреня) як системної форми роботи з національно-патріотичного виховання, формування національно-патріотичної свідомості молодого покоління.

За результатами участі в ППР учасники отримають сертифікати.

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН
ТА МЕТОДИКИ ЇХ ВИКЛАДАННЯ

VІІ. Педагоги ЗЗСО

«Українська національна ідея: соціально-історичний аналіз 
і перспективи трансформації»

Термін реалізації проєкту професійного розвитку: березень ‒ квітень – травень 2021 року.

Мета: формування в слухачів навичок критичного аналізу історичних фактів та сучасних викликів суспільства та їх практичне використання в освітньому й виховному процесах.

Завдання проєкту: 

• ознайомити слухачів з особливостями формування української національної ідеї  в історичній ретроспективі;
• визначити головні етапи й функції розвитку української національної ідеї;
• провести аналіз соціокультурного аспекту впливу національної еліти на процеси самоідентифікації нації;
• сформулювати пріоритети та перспективи трансформації української національної ідеї в умовах сучасної соціальної реальності;
• поширити знання про особливості трансформації української національної ідеї в освітньому й виховному процесі.

Очікувані практичні результати: 

• розробка фрагмента уроку або виховного заходу з використанням набутих навичок;
• репрезентація учасниками проєкту професійного розвитку майстер-класу (проведення фрагмента уроку).

За результатами участі в ППР учасники отримають сертифікати.

VІІІ. Учителі іноземних мов закладів освіти

«Портфоліо вчителя іноземної мови – 
інструмент професійного розвитку»

Термін реалізації проєкту професійного розвитку: березень – квітень 2021 року.

Мета: покращення якості викладання іноземних мов та вдосконалення професійної майстерності вчителів іноземних мов.

Завдання проєкту: 

• сприяти професійному розвитку вчителів іноземних мов через рефлексію власної фахової діяльності, а також шляхом самооцінювання та співпраці зі своїми колегами;
• подолати усталені стереотипи щодо ролі вчителя в освітньому процесі як ретранслятора інформації та сприяти їхньому усвідомленню власної ролі як організатора освітнього процесу, що зосереджує особливу увагу на результатах навчання.
• умотивувати вчителів до використання ефективних інструментів професійного розвитку: аналіз діяльності, спостереження уроків, рефлексія, портфоліо та інше.

Очікувані практичні результати

Після участі в проєкті професійного розвитку  вчителі зможуть:

• продемонструвати вміння рефлексії та самооцінювання шляхом ефективного використання засобів професійного розвитку;
• використовувати ефективні інструменти професійного удосконалення / самовдосконалення;
• створити власний професійний портфоліо.

За результатами участі в ППР учасники отримають сертифікати  консультанта.

КАФЕДРА ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН
ТА МЕТОДИКИ ЇХ ВИКЛАДАННЯ

ІХ. Учителі біології та екології закладів загальної середньої освіти

«Застосування інноваційних педагогічних технологій 
у шкільній біологічній освіті»

Термін реалізації проєкту професійного розвитку: березень – травень 2021 року.

Мета: розвиток професійної компетентності вчителів біології та екології в контексті положень Концепції «Нова українська школа», оволодіння технологією розвитку критичного мислення учнів, покращення якості викладання біології та вдосконалення професійної майстерності вчителів біології.

Завдання проєкту: 

• розглянути методики та принципи сучасного уроку біології та екології;
• ознайомити з особливостями комунікативного підходу до вивчення та викладання біології;
• розглянути сутність, мету та завдання інтерактивних технологій;
• ознайомити із особливостями застосування ІКТ на уроках біології та екології;
• надати науково-методичну підтримку вчителям щодо особливостей застосування ІКТ на різних етапах уроку;
• навчити моделювати урок за інноваційними педагогічними технологіями в шкільній біологічній освіті.

Очікувані практичні результати: 

• розробки уроків;
• презентації авторських доробок;
• підготовка консультантів з питань упровадження інноваційних технологій на уроках біології та екології.

За результатами участі в ППР учасники отримають сертифікати.

Х. Учителі географії закладів загальної середньої освіти

«Формування медіакомпетентності в учнів на уроках географії»

Термін реалізації проєкту професійного розвитку: березень 2021 року.

Мета: формування медіакомпетентності вчителя географії для розвитку медіаграмотності у суб’єктів освітнього процесу закладів загальної середньої освіти.

Завдання проєкту: 

• розглянути сутність, мету та завдання медіаосвіти;
• відпрацювати спектр прийомів та методів щодо розвитку медіаграмотності учнів під час вивчення різних тем;
• ознайомити з новими інноваційними медіаосвітніми технологіями;
• сформувати здатність аналізувати види та тексти медіа, засоби комунікації, критично сприймати медіатексти, володіти методами, прийомами психологічного захисту від непотрібної інформації, безпечної поведінки в медійному просторі, навичками організації особистісного медійного простору;
• розвивати мотивацію щодо формування індивідуальної медіаграмотності.

Очікувані практичні результати: банк розробок завдань з географії, які спрямовані на розвиток медіаграмотності учнів.

За результатами участі в ППР учасники отримають сертифікати.

ХІ. Учителі математики, фізики, астрономії
закладів загальної середньої освіти

«Сучасний урок математики, фізики та астрономії
компетентнісного спрямування»

Термін реалізації проєкту професійного розвитку: жовтень – грудень 2021 року.

Мета: удосконалення методичних можливостей учителів щодо використання компетентнісно-орієнтованих технологій навчання у викладанні математики, фізики та астрономії.

Завдання проєкту: 

• розглянути основні принципи компетентнісно орієнтованих технологій навчання у викладанні математики, фізики та астрономії;
• розглянути форми використання таких технологій у позаурочний час;
• запропонувати алгоритм підготовки та проведення уроків на основі компетентнісного підходу;
• надати методику залучення досліджуваних технологій на різних етапах опанування нової інформації;
• навчити розробляти завдання, орієнтовані на розвиток навчальних компетентностей учнів для різних етапів процесу навчання;
• створити банк якісних, кількісних та експериментальних завдань з математики, фізики, астрономії, спрямованих на розвиток різних навчальних компетентностей.

Очікувані практичні результати: розробки уроків з використанням компетентнісно орієнтованих технологій для різних етапів опанування питань шкільної програми з математики, фізики та астрономії.

За результатами участі в ППР учасники отримають сертифікати.

ОБЛАСНИЙ РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР
ПІДТРИМКИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

 ХІІ. Педагоги, які працюють в інклюзивному просторі

«Додаткові освітні послуги в інклюзивному середовищі»

Термін реалізації проєкту професійного розвитку:  квітень 2021 року.

Мета: оволодіння педагогами компетентностями щодо концептуальних засад інклюзивної освіти, системи заходів з психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в процесі навчання та виховання.

Завдання проєкту: 

• надати учасникам знання про сутність поняття «додаткові освітні послуги»;
• надати учасникам знання про види психолого-педагогічних, корекційно-розвивальних послуг;
• надати учасникам знання про законодавчі акти у сфері надання додаткових освітніх послуг в інклюзивному середовищі;
• сформувати навички роботи в команді супроводу дитини з особливими освітніми потребами;
• сформувати вміння використовувати в освітньому процесі додаткові освітні послуги відповідно до особливих освітніх потреб дитини;
• сформувати вміння використовувати набуті знання в практичній професійні діяльності.

Очікувані практичні результати: 

• розуміти сутність поняття «додаткові освітні послуги»;
• знати законодавчі та нормативно-правові акти у сфері  надання додаткових освітніх послуг в інклюзивному середовищі;
• засвоїти основні принципи додаткових освітніх послуг;
• знати види психолого-педагогічних, корекційно-розвивальних послуг та використовувати спеціальні засоби корекції, що для них застосовуються;
• оволодіти методами та сучасними технологіями щодо психолого-педагогічних та корекційно-розвивальних послуг;
• організовувати процес надання додаткових освітніх послуг в інклюзивному середовищі;
• репрезентація досвіду впровадження комплексного підходу до організації інклюзивного освітнього процесу, що охоплює надання психолого-педагогічних, корекційно-розвивальних послуг дітям з особливими освітніми потребами.

За результатами участі в ППР учасники отримають сертифікати.

Деталі

Категорія: Проєкти