Відповідно до плану роботи Луганського ОІППО на 2018 рік 29 листопада була проведена вчена рада, на якій заслухали звіт Ірини Білан, практичного психолога Кремінської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 Кремінської районної ради Луганської області щодо перебігу і отриманих результатів дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня за темою «Психолого-педагогічні умови розвитку психологічної культури школярів у навчально-виховному процесі ЗНЗ» (звіт та презентація).
Учена рада констатує, що відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації № 8-ОД від 08.01.2015 року навчальному закладу подовжено статус експериментального навчального закладу регіонального рівня за темою «Психолого-педагогічні умови розвитку психологічної культури школярів у навчально-виховному процесі ЗНЗ».
Дослідно-експериментальна робота закладу спрямована на визначення та впровадження в навчально-виховний процес ЗНЗ психолого-педагогічних умов розвитку психологічної культури школярів як невід’ємної частини загальної культури людини.
Дослідження здійснювалось у п’ять етапів: підготовчий (лютий – грудень 2014 рр.); діагностико-концептуальний (січень – грудень 2015 р.); етап реалізації (січень 2016 р. – грудень 2017 р.) узагальнювальний (січень – вересень 2018 р.); коригувальний (жовтень – грудень 2018 р.).
Результатом дослідження є створена модель учня з розвиненою психологічної культурою, що складається з базових компонентів психологічної культури особистості: креативності, комунікабельності, толерантності, критичного мислення, уміння працювати в команді, розвинутого емоційного інтелекту та ціннісного ставлення до світу.
Неодмінною умовою ефективного досягнення поставленої мети стала педагогічна компетентність, психолого-педагогічна підготовленість учителя до інноваційної діяльності: готовність до сприйняття інноваційних методик, оволодіння новітніми виховними технологіями, урахування вікових та індивідуальних особливостей підлітків тощо.
На діагностико-концептуальному етапі визначений рівень розвитку психологічної культури учнів закладу, а саме: високий рівень страху самовираження – 17,3 % респондентів, страх у відносинах з учителями – 29,1 % респондентів; високий та низький рівень екстраверсії – 63,6 % та 36,4 % відповідно; високий рівень фізичної агресії – 65 % учнів базової ланки навчання, високий рівень вербальної агресії – 61,6 %; низький рівень самооцінки – 57,3 %. За результатами діагностики структури ціннісних орієнтацій установлено, що найбільшу значущість мають здоров’я, спілкування та милосердя; найменшу – високий соціальний статус та соціальна активність.
Протягом дослідно-експериментальної роботи були розроблені та впроваджені в освітній простір закладу факультативні курси «Психологія спілкування» для учнів 5–8 класів, розвивальна програма «Формування психологічної культури учнів» для учнів початкових класів. Традиційними стали бінарні уроки, розвивальні заняття, години психолога; організована робота гуртків («Секція МАН «Психологія», «Маленький розумник», «Театральні замальовки», «Анімаційний клуб»); реалізовані проекти та проведені заходи щодо розвитку в учнів психологічної культури.
Упровадження цих заходів сприяло ефективному формуванню якостей особистості школярів (розуміння та знання себе й інших людей, адекватна самооцінка та оцінка інших людей, саморегулювання особистісних станів і властивостей, саморегуляція діяльності, регулювання стосунків з іншими людьми); залученню учнів до участі в житті школи, спільноти, громади, у громадських акціях та ініціативах; підвищенню культури в процесі співробітництва, діалогу й взаємодії учня та педагога, учня з іншими учнями.
У школі працюють методичні об’єднання учителів (6), які розробили інструменти для формування психологічної культури учнів. Організована робота школи молодого вчителя. Налагоджені партнерські стосунки із закладами дошкільної освіти «Ластівка» та «Катруся».
Дослідження рівня психологічної культури учнів на узагальнювальному етапі показали певну динаміку. Так, показник загальної шкільної тривожності за методикою Філіпса в 5 % респондентів знизився, рівень переживання соціального стресу знизився в 5 % учнів, а страх самовираження – у 12 % учнів. За результатами методики Р. Кеттела в 5,8 % респондентів виявлене підвищення впевненості в собі, у 6,4 % учнів впідвищився самоконтроль, а у 2,2 % учнів – емоційна врівноваженість. За результатами діагностики показників форм агресії (методика А. Басса – А. Дарки) у 15 % респондентів виявлене зниження рівня фізичної агресії; у 12 % респондентів установлене зниження рівня вербальної агресії та рівня почуття провини в 5 % підлітків. Із цього можна зробити висновок про результативність дослідно-експериментальної роботи.
Результати дослідження репрезентовані на міжнародних виставках «Сучасні заклади освіти – 2017, 2018», міжнародних форумах («Інноватика в сучасній освіті – 2016, 2017»), обласному форумі «Інноваційно-освітній простір навчальних закладів: науково-практичні досягнення» (2015 р.), усеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психолого-педагогічного проектування процесу національно-патріотичного виховання дітей і молоді» (2017 р.), інших обласних та зональних заходах, у періодичних виданнях, на електронних ресурсах.
Водночас слід зазначити низький рівень апробації результатів експерименту в науково-методичних періодичних виданнях.
